Том Уэйнрайт - Наркономіка. Як працює економіка картелів

Історія Синтії показує, як картелям вдалося подолати першу перешкоду – проблему іміджу героїну. У героїну заслужено страшна репутація: у нього вужча межа між ефективною дозою і передозуванням, ніж в інших модних наркотиків. У статті в науковому часописі Addiction порівнюють для різних наркотиків кількість, необхідну для збудження, і смертельну дозу 104. Наприклад, для алкоголю співвідношення становить приблизно 1:10. Тобто вистачить двох чарок горілки, щоб сп’яніти, а як подужаєте двадцять чарок, то можна померти. Кокаїн трохи безпечнішший – 1:15, ЛСД – 1:1000, марихуана найбезпечніша – нема даних про смерть від неї 105. Нема даних про передозування і при з’їданні канабісовмісних продуктів, хіба що з’явиться пролонгованіший негативний ефект. А в героїну співвідношення ефективної і смертельної доз – 1:6. Враховуючи, що чистота речовини в різних партіях продукту неоднакова, його споживання перетворюється на російську рулетку. Дилери цим не вельми переймаються, бо їхні клієнти вважають своє життя змарнованим. Але щоб продукт пішов, слід зробити його більш привабливим і пом’якшити його імідж.

На радість картелям, у них з’явилися мимовільні спільники: американські лікарі за останні роки зробили більше для покращення іміджу опіатів, ніж наркодилер міг би сподіватися. Поневіряння Скудо почалися після того, як вона травмувала стегно. Її лікар був радий допомогти, але передав куті меду. Він виписав їй на день шість пігулок оксиконтину – потужного опіоїдного знеболювального.

– Звісно, кожен лікар хоче, щоб його пацієнти були задоволені лікуванням й приходили до нього знову й знову, – каже вона. – Я підсіла. Виписані на місяць ліки я споживала за десять днів.

А лікар продовжував виписувати рецепти. Але одного разу на його місце прийшов інший лікар, який жахнувся й рішуче зменшив дози. У відчаї вона взялася подрібнювати пігулки й нюхати та курити їх для посилення ефекту. Виявлялося замало. Оксиконтин був ще на чорному ринку. Але там він ішов по 80 доларів за пігулку – надто дорого, аби Синтія купила їх у достатній кількості, щоб подолати синдром відміни. І тоді один сумнівний приятель її дочки приохотив її до наркотику, який справляв такий самий вплив, але коштував значно дешевше. Це був героїн. Якщо денна доза оксиконтину з чорного ринку коштувала 480 доларів, то тижнева норма героїну – 350 доларів, і частково Синтія могла це відшкодувати, продаючи свій маленький запас оксиконтину. Ні сіло ні впало Скудо стала героїновою наркоманкою.

Її історія здається неправдоподібною, але в такому становищі опинилися сотні тисяч американців – через потужну хвилю рецептів на опіоїдні знеболювальні в 1990-х і 2000-х роках. Лікарі виписували сильні опіоїдні препарати в неймовірних кількостях: у деяких південних штатах щороку виписується рецептів більше, ніж там живе людей. Наркотики допомагають деяким пацієнтам упоратися з нестерпним болем. Але надмірне виписування рецептів свідчить про існування вже залежності: щороку близько 11 млн американців приймають їх незаконно, що більше за чисельність споживачів таких препаратів, як кокаїн, екстазі, метамфетамін та ЛСД, разом узятих.

За рецептами добрих лікарів видають ліки в гарних упаковках з оптимістичним логотипом відомої фармацевтичної компанії, що надає респектабельного вигляду важким наркотикам. Арт Шут, директор «Дому Арапахо», ще одного денверського реабілітаційного центру, розповів мені, що йому все частіше трапляються наркозалежні серед молодих людей студентського віку із забезпечених сімей, які перейшли на героїн після оксиконтину та схожих ліків.

– Це в основному середній і вищий середній клас, що мають в анамнезі приймання рецептурних ліків. Ці препарати чисті, вони лікують, а отже, вони корисні. Отака проста логіка, – каже він.

Дві третини героїнозалежних у США починають саме з виписаних їм знеболювальних.

Нещодавно їм прикрутили хвоста. Виробник оксиконтину Purdue почав випускати не пігулки, а жуйку, яку не так просто перемолоти, щоб нюхати або штрикати. Лікарі тепер зобов’язані перевіряти медичну карту пацієнта, чи йому не виписували знеболювальне деінде; за недотримання цього правила клініку закривають. Але в найближчій перспективі мільйони залежних від знеболювальних опиняються у такому ж становищі, як і Синтія Скудо, – без доступу до вкрай потрібних їм ліків або їхніх замінників.

Для картелів це ідеальна можливість випробувати новий ринок. Почати з того, що героїновий бренд очистили завдяки рецептурним лікам. Ба більше, категорія споживачів заступних препаратів віддавна не була цільовою аудиторією картелів через їхню важкодоступність: це старші й більш забезпечені жінки. А нині картелі взялися залучати їх до лав своїх клієнтів. Теодор Сісеро з Університету Вашингтона в Сент-Луїсі, штат Міссурі, в оригінальному дослідженні порівняв сучасних споживачів героїну зі споживачами з минулих поколінь і виснував, що демографічні характеристики залежних від цього препарату радикально відрізняються від тих, хто споживав його в попередньому поколінні 106. У 1960-х роках понад 80 % героїнозалежних були чоловіками, а зараз гендерний баланс – 50 на 50, навіть жінок трішки більше. Змінилися й національність та раса наркозалежних. У 1970-х роках менш ніж половина героїнозалежних були білими. Сьогодні – 90 %. Збільшився середній вік споживачів. Хоч як це прикро, в 1960-х роках уперше пробували наркотик у 16 років. А тепер новачки його куштують, як правило, в 24 роки, а це вже «старі» за мірками наркобізнесу, що орієнтується переважно на підлітків.