Незаконні плантації не бувають великими ще й з причини електрики. Вирощування канабісу в приміщенні – найкращий спосіб одержати сильні й вартісні рослини, але для цього протягом доби їх треба інтенсивно освітлювати енергоємним освітленням. За електрику тоді виписуються підозріло великі рахунки. Тому на онлайнових форумах аматорів канабісу повнісінько питань про те, скільки можна спожити енергії, перш ніж постачальник електрики звернеться до поліції.
– Підручники для вирощувачів пишуть, що, як правило, потужний телевізор споживає близько 1000 Вт. Тож, якщо вирощувати канабіс, скажімо, в помешканні з п’ятьма відпочивальнями, витрата 5000 Вт особливих підозр не викличе, – вважає Гайс.
Але це зовсім небагато – Денверська амбулаторія споживає 150 000 Вт на освітлення плюс іще 100 000 Вт на кондиціонери та інше приладдя. Остаточний рахунок – 800 доларів за добу.
З освітленням у нелегальних виробників виникає ще одна проблема: виділяється багато тепла. Поліція врахувала цей фактор і використовує інфрачервоні камери для виявлення підозріло теплих будинків і приміщень. На тепловізорах поліційних вертольотів будинки вирощувачів канабісу яскраво сяють на тлі темної вулиці. Але копи – не єдині, хто так полює на ферми канабісу: у Бірмінгемі (Англія) затримували злочинців, які за допомогою дронів з тепловізорами шукали нелегальні ділянки для грабунків і вимагань.
– Це чесна гра, – сказав один здирник, що використовував дрон, в інтерв’ю місцевій газеті Halesowen News . – Я ж не вишуковую домівки з гарними теликами. Я хочу вкрасти й продати наркотики. Ви привертаєте мою увагу і мій дрон лише тоді, коли порушуєте закон 108.
Перешкоди на шляху масштабного нелегального вирощування канабісу означають, що нелегальні вирощувачі значно програють в обсягах продукту конкурентним приміщенням у Колорадо. А щодо якості? Я не вельми знаюся на цих справах і тому звернувся по допомогу до експерта. Дженніфер Мюррей зустріла мене на рецепції компанії Cannlabs , яку вона заснувала і яка, читаємо в яскравій рекламній брошурі для інвесторів, є «лідером у новаторському культивуванні канабісу». У Мюррей намисто з діамантовою підвіскою у вигляді листя марихуани; вона захистила докторську з мікробіології і відтоді як науковець зацікавилася цією рослиною. Свій бізнес вона започаткувала 2010 року в крихітній лабораторії площею 14 кв. м. У 2014 році, після рекреаційного буму з марихуаною в Колорадо, Cannlabs переїхала до високотехнологічної лабораторії площею 185,8 кв. м, де вже було 30 штатних працівників. Почалися досліди з різноманітними колорадськими сортами.
Мюррей спостерігала за динамікою бізнесу вирощування марихуани.
– Чотири роки тому все робилося дуже просто: потрібний був ґрунт, вода і світло. Ще раніше там якийсь парубок вирощував рослину нелегально в підвалі. Сьогодні ж нам потрібні фахівці з рослинництва. Плантації сьогодні варто трактувати як фармацевтичний ресурс, – каже вона.
За 80 доларів Cannlabs протестує партію марихуани, розрахує дев’ять різних канабіноїдів (речовин, які впливають на все – від настрою до апетиту споживача). Блискучий срібний ґаджет – Меррей гордо називає його «бентлі нашого інструментарію» – перевіряє проби на пестициди. Серед інших важливих забруднень – важкі метали, сліди бутану й пропану, що їх деякі виробники використовують для виробництва концентратів, а перед продажем забувають видалити.
Завдяки таким складним тестам споживачі легальної марихуани докладно знають, що вони палять і як це на них вплине. Пункти видачі марихуани в Денвері пропонують для купівлі «меню» з переліком різних сортів продукту. Кожна пропозиція супроводжується невеликим, але пишномовним описом, що нагадує мені рекламу на кольоретках на пляшках вина. «Гострий, їдкий лимон з присмаком амоніаку… потужне й запаморочливе піднесення», – читаємо в описі сорту Заверниголова на сайті The Clinic , однієї з найбільших денверських мереж. «Лакриця з цитрусовим і м’ятним присмаком… дуже чиста і гарний стимул для розумової діяльності», – це про Дурбанську Трутизну, ще одну пропозицію. Поруч із описом подається інформація про вміст канабіноїдів, на підставі чого, наприклад, зрозуміло, що Дурбанська Трутизна трохи сильніша за Заверниголову. Деякі виробники навіть додають графік, який показує, через який час вас зачепить і скільки триватиме ефект, – що зручно для тих, кому наступного ранку треба сідати за кермо.
Читать дальше