Сучасний мейнстрім, який проголосив себе послідовником класичної економіки Адама Сміта, повністю витіснив етику. І хоча тема добра й зла завжди домінувала в класичних дискусіях, сьогодні навіть згадка про неї вважається ледь не найстрашнішим злочином. Як я вже спробував продемонструвати, доволі поширене трактування Смітових текстів абсолютно помилкове. Внесок Сміта в економіку набагато ширший, аніж просто (хибна) ідея невидимої руки ринку та себецентричного homo oeconomicus.
Загальноприйняте трактування Сміта веде економіку неправильним шляхом. Щоб розуміти сучасний стан економіки, необхідно вивчати обох Смітів. Бо зосередившись лише на загальновідомій частині спадщини Сміта, тобто на «Багатстві народів», без знання контексту «Теорії моральних почуттів», дуже просто можна дійти висновків, які Сміт анітрохи не мав на увазі.
Сміт дуже добре усвідомлював засадничу роль етики та надавав їй особливої ваги в суспільстві, хоча його тексти в цьому напрямі й можуть видатися дещо нечіткими. Як на мене, то основний посил Сміта, який він залишив економістам, полягає в тому, що економіка не повинна відсувати на задній план питання моралі — адже саме вони й є ключовими питаннями.
Частина ІІ. Богохульні думки
Без страждань не зміниться нічого, а тим більше людська природа.
\ К.Ґ.Юнг
Навіщо нам потрібні всі старі байки, вавилонські міфи й біблійні притчі? Чому би мала навчитися наша (пост) модерна епоха, і передусім економіка, з цих прадавніх історій? Навіщо нам потрібні ці думки, тим паче в часи кризи, коли й так маємо більш ніж достатньо проблем самі з собою?
Психолог Карл Ґустав Юнг був переконаний, що людські думки й погляд на світ живуть в архетипах, які не втрачають актуальності тисячоліттями, й позбутися їх просто неможливо. Вони й зараз разом із нами сга'б-формують наші позиції щодо світу й те, як ми сприймаємо самі себе. Тому й варто ці архетипи дуже детально вивчати — найкраще в їхній ранній сирій формі, у голизні — а після цього відстежувати зміни людської поведінки в контексті історичного розвитку.
Усе, що підсвідомо вкладено в нашу свідомість, можна найкраще пізнати в час кризи. «У найбільш неочікувані й найстрашніші хвилини, коли перемогу здобуває хаос, нам відкривають глибші смисли», — пише Юнг [745]. Найслабша ланка ланцюга може виявитися найсильнішою, як говорить польський сатирик Єжи Лец, тому що він дає нам можливість розірвати ланцюг і прибрати бар’єр. Так само й економіка часом нам скаже про себе набагато більше саме в моменти слабкості, ніж коли перебуватиме вповні своїх сил. Ми набагато краще її пізнаємо, коли вона — гола й покірна, коли не зазнається, не злітає стрімко вгору й не гордує усім тим, що інше, ніж вона сама. Найслабшим місцем докризового економічного розвитку була саме його сила. Вона часто приховує істинний сенс речей, тоді як слабкість відкриває нам його.
We wanted to find love
We wanted success
Until nothing was enough
Until my middle name was excess
\ PJ Harvey, «We Float» [746]
Щоразу, коли відкривається скринька Пандори, настають проблеми. Проте про що ж взагалі була ця історія і що було в самій скриньці? У цьому розділі ми повернемося до самих початків людських бажань чи, з боку економіки, поглянемо на народження попиту чи на виникнення абіотичних потреб, як влучно цей процес назвав Йозеф Шмайс [747]. Адже саме у цій точці з’являється корисність (утіліті) від споживання, яка нам «не потрібна» і не належить до речей першої необхідності. Кажучи сьогодні про те, що «нам потрібно непотрібне» (чи то вже майно, чи послуги), не завадило б дослідити, наскільки глибоко в історію людства сягає ця думка в різних сюжетах і варіантах. З огляду на те, що економіка здебільшого займається саме концептом задоволення попиту (бажань), треба відвести цій темі місце й у нашій книзі.
У грецькій міфології Пандора була першою жінкою (тобто певним аналогом Єви зі Старого Завіту), яка однак (на відміну від Єви, яка створювалася як «поміч, подібна до нього») з’явилася на світ як помста богів для людини. Вона носила зі собою скриньку (чи, точніше кажучи, глечик), у якому були всі можливі проблеми, які перед цим на землі взагалі не існували. Після того, як Пандора не втрималася перед своєю цікавістю й відкрила її, зійшли на землю зло, хвороби (що, зокрема, нас і цікавить у цьому розділі), прокляття роботи. Роботи, яка до цього була приємною й милою і яка подобалася людині, тепер же стала важкою і виснажливою. І хоч Пандора й злякалася всіх проклять і свою скриньку дуже швидко закрила, але було вже пізно.
Читать дальше