Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

І насамкінець, мабуть, доречно буде зауважити, що у книзі багато цитат та парафразів з оригінальних текстів різних мислителів. Основний аргумент — бажання якомога автентичніше донести до читачів цінні думки стародавніх часів словами самого мислителя. Якби ми просто переказували давні вислови, й автентичність, і дух того часу повністю б вивітрилися, — і це була б непоправна втрата. Посилання в посторінкових примітках допоможуть, якщо є бажання, глибше вивчити конкретну проблематику.

Книгу поділено на дві частини. У першій ми слідкуватимемо за історичною лінією, де на семи зупинках розвитку історії зосередимося на семи темах, які потім підсумуємо в другій частині. Друга частина — тематична й коротша, вона пожинає плоди історичних тем та інтегрує їх. У цьому розумінні книга трохи матрична, ви можете відстежити теми історично чи тематично, чи й обома способами. Коротко про кожну з цих семи тем:

Швидко й жадібно: історія споживання та роботи

У цьому розділі ми відштовхуватимемося від прадавніх міфів, у яких робота постає як первісне призначення людини, робота як радість, згодом (через невситимість) як прокляття. Бог чи боги проклинають роботу (Книга Буття, грецькі міфи) або проклинають за надмірну роботу (Гільгамеш). Ми станемо свідками народження жаги, бажання, попиту. Трохи згодом розбиратимемо аскетизм у різних розуміннях. Від грецької, а згодом християнської аскези та нехтування цим світом естафету перебирає вчення Фоми Аквінського, який розвертає стрілки маятника, тож матеріальний світ знову опиняється в центрі уваги. Досі домінувало піклування про душу, а бажання чи потреби тіла та світу відходили на задній план. Згодом стрілка маятника перехиляється на протилежну, споживацьку індивідуалістично-утилітарну сторону.

Хай там як, від самого початку людина демонструвала себе як неприродне створіння, яке з дивних причин намагається оточити себе різними матеріальними пожитками. Невситимість, матеріальна й духовна, — це основна людська метахарактеристика, яка проявляється вже в найдавніших міфах та історіях.

Прогрес (природність і цивілізація)

Сьогодні ми всі зачаровані ідеєю прогресу, проте на самому початку такої думки взагалі не існувало [22] У соціологів усе ще є ідеал класичного (рустикального) суспільства, а в психологів — ідеал гармонії цивілізованих і тваринних частин особистості. Проте їхні ідеали містяться в минулому, а щодо розвитку-прогресу вони досить часто висловлюються скептично. Серед усіх дисциплін, здається, лише в економістів є ідеал у майбутньому. . Час був циклічним, людина не мала історичного поступу. Але згодом прийшли юдеї з лінійним часом, а після них — християни й передали нам ідеал (чи утвердили юдейський), до якого ми прагнемо. Після них класичні економісти секуляризували прогрес. Як же ми дійшли до сучасного прогресу заради прогресу, росту заради росту?

Економіка добра й зла

Ми розглянемо ключове питання: чи є добро економічно вигідним? Спершу почнімо з «Епосу про Гільгамеша», де моральності добра й зла, здається, не поєднувалися; згодом в юдейській філософії, навпаки, переважала етика як пояснювальний чинник історії, античні стоїки не дозволяли розраховувати рентабельність добра, а гедоністи, на противагу їм, вірили: все, що окуповується в результаті, стає хорошим і в правилах. Християнське мислення через Божу милість розбило чітку каузальність добра й зла, а відплату за добро чи зло перенесло в площину життя після смерті. Ця тема кульмінаційна у відомій сьогодні суперечці Бернарда де Мандевіля й Адама Сміта про приватні гріхи, які продукують загальне благо. Згодом на схожому гедоністичному принципі (тільки колективному) Джон Стюарт Мілль і Джеремі Бентам сформували свій утилітаризм. Протягом усієї історії етики панівним лишається бажання створити зразок для етичних правил поведінки. В останньому розділі ми розкриємо тавтологію Max Utility (максимізація корисності) та обговорюватимемо концепт Max Good (максимізація добра).

Історія невидимої руки ринку й homo oeconomicus

Скільки років ідеї невидимої руки ринку? Як задовго до Адама Сміта народився цей концепт? Я спробую продемонструвати, що прообрази невидимої руки ринку можна знайти майже всюди. Думка про те, що ми зможемо використати вроджений егоїзм і що це зло теж може приносити добро, — це прадавнє філософське й міфологічне уявлення. Ми також простежимо за розвитком концепту homo oeconomicus, поглянемо на народження «людини економічної».