Вадим Гребенников - Радянська криптологія

12 лютого 1930 року адміністративна комісія НКЗС розглянула питання про покращення роботи й зміну структури секретаріату колегії та ухвалила виділити зі складу секретаріату секретно-шифрувальний відділ як самостійний відділ та підпорядкувати його безпосередньо одному з членів колегії. 3 березня 1930 року Колегія НКЗС СРСР затвердила це рішення комісії.

У березні 1930 року начальником 1-ої (шифрувальної) частини IV (Розвідувального) Управління Штабу РСЧА був призначений Озолін, а дешифрувальний сектор 8-го відділу Штаба РСЧА був переведений до 5-го відділення Спецвідділу при ОДПУ для забезпечення спільної роботи над шифролистуванням іноземних держав.

У вересні 1930 року 2-й відділ Управління справами НКВМС був реорганізований у 7-ий відділ Штабу РСЧА, а вже 13 жовтня 1930 року – у 8-й відділ Штабу РСЧА. У штабах військових округів і морів шифроргани іменувалися 7-ми відділами, які у лютому 1931 року були перейменовані в військових округах у 8-і відділи, а на морях і флотах – 10-і відділи.

У березні 1931 року у складі IV Управління (з 22 листопада 1934 року – 5 Управління) Штабу РСЧА був утворений 5-й (дешифрувальний) відділ (начальник – Харкевич). Військово-дешифрувальний сектор 5-го відділення Спецвідділу при ОДПУ був переведений до 5-го відділу IV управління Штабу РСЧА.

У зв'язку із збільшенням обсягу та підвищенням значення дешифрувальної роботи у 1932—1933 роках були створені дешифрувальні групи при повноважних представництвах ОДПУ у Києві, Тбілісі, Хабаровську, Ташкенті і Ленінграді, а потім у Читі і Владивостоку. Пізніше ці групи були перетворені у дешифрувальні відділення.

У 1931—1932 роках криптовідділи були утворені вже у всіх військових округах, а до середини 30-х років чисельність криптослужб СРСР у центрі й на місцях досягла приблизно 500 осіб, що цілком відповідало потребам того часу. Склалася досить ефективна система криптослужб, які дешифровували до 30% всієї перехопленої інформації, що було дуже гарним показником для того часу.

У 1932 році було утворене дешифрувальне відділення в Особливій Далекосхідній Армії, а у 1935—1936 роках – у Забайкальському, Середньоазіатському та Київському військових округах. Ці відділення, так само як і в центрі, знаходилися в оперативному підпорядкуванні ОДПУ.

7 червня 1934 року начальник IV Управління (розвідувального) Штабу РСЧА Берзін, куди входила у той час військова дешифрувальна служба, представив наркому з військово-морських справ, голові РВР маршалу Ворошилову доповідь про дешифрувально-розвідувальну службу (ДРС):

«Шифродокументи поступають від 52 країн, проте розробляються спільно із Спеціальним відділом при ОДПУ як тільки документи 22 країн… За 1933 р. при напруженій роботі часом за рахунок передчасного зносу розумових та фізичних сил працівників ДРС розроблено тільки 42% матеріалів, що є для розробки. 58% іноземних шифрованих документів, що можуть дати цінну додаткову інформацію, залишилися необробленими через нестачу кадрів».

У доповіді було висловлено прохання про посилення служби кадрами, зокрема пропонувалося збільшити чисельність кадрового складу на 10 чоловік і перевести 16 чоловік вільнонайманих у адміністративний склад. Не зважаючи на скромність прохань, викладених у доповіді Берзіна, вони не були у 1934 році задоволені, тому відділ продовжував працювати в колишньому чисельному складі.

У 1933 році шифрувальники Спецвідділу при ОДПУ працювали у великій кімнаті на 4-му поверсі обширної будівлі колишньої страхової компанії на вулиці «Лубянка» в Москві. А дешифрувальники займали верхній поверх колишньої будівлі НКЗС на розі вулиць «Лубянка» і «Кузнецкий мост». Той факт, що нижні поверхи будівлі відвідувалися приватними особами і членами дипломатичного клубу, використовувався для маскування.

10 липня 1934 року ОДПУ увійшло до складу НКВС як Головне управління державної безпеки (далі – ГУДБ), а його регіональні органи увійшли до складу регіональних управлінь НКВС. Згідно з цим Спецвідділ ОДПУ був реорганізований у Спецвідділ ГУДБ НКВС.

22 листопада 1934 року було оголошено Ухвалу ЦВК і РНК СРСР про затвердження Положення про Народний комісаріат оборони (далі – НКО), згідно з яким у його склад увійшло Розвідувальне управління (далі – РУ), що раніше входило до складу штабу РСЧА. 15 грудня 1935 року був змінений і затверджений новий штат РУ РСЧА, згідно з яким 5-ий (дешифрувальний) відділ став 7-м відділом, а 1-а (шифрувальна) частина стала таємно-шифрувальним відділенням (іноді іменувалося відділенням «Ш»). Чисельність 7-го відділу складала 53 особи і 5 осіб постійного складу було виділено на Центральні курси ДРС.