Саксаул— деревна рослина з родини маревих, має покручені стовбур і гілля, дрібне лускоподібне листя; росте в пустинях і напівпустинях; деревина дуже тверда, але ламка.
Санскритські рукописи— написані санскритом — літературною мовою древньої і середньовічної Індії.
Саркофаг(грецьке) — намогильний пам'ятник у вигляді труни.
Старатель(сиб.) — людина, що добувала золото в Сибіру, артільно або одноособово, і здавала намите золото в банк або в амбари золотопромисловців.
Субурган(інд.) — буддійський пам'ятник, який відзначає місце якої-небудь події або надмогильного напису, складається з п'єдесталу, кулі і шпиля.
Такири(тюркське) — знижені ділянки землі з гладкою глинистою щільною поверхнею, яка весною вкривається водою, а згодом висихає і тріскається на куски в суху пору; характерні для пустинних місцевостей Середньої Азії.
Тамариск(лат.) — невелике дерево або кущ з родини тамарискових, яке має пристосування для боротьби з посухою: голковидне листя і відклади солей на листі.
Тангути— монгольська назва тібетців, що населяють північно-східну частину Тібету.
Таранча— назва уйгурів, переселених китайськими властями в долину р. Ілі; уйгури належать до східної групи тюркської мовної групи; уйгури — мусульмани, за заняттям землероби; не раз повставали проти китайських властей.
Тарасун(сиб.) — молочна горілка подвійної перегонки.
Турпан, чернь-головня — велика качка з червоними ногами і яскраво-рудим оперенням; гніздує в норах або дуплах дерев далеко від води.
Тюрки— велика група народів, споріднених мовою, але вони не становлять єдиного народу; в СРСР до цієї групи належать: узбеки, казахи, киргизи, туркмени, каракалпаки, татари, чуваші, азербайджанці та ін.
Улус— у бурятів — поселення, в Якутській АРСР означає район, у Монголії раніше означав державу.
Фанза— китайський однокімнатний будиночок з земляною долівкою, земляним або черепичним дахом, очеретяними дверима та вікном з папером або бичачим пухирем; житло китайської бідноти.
Хадак— довга і вузька хустка з дешевої шовкової матерії, які були предметом підношення в Китаї та Монголії.
Хак(інд., перс.) — солончакові улоговини з глинистою кіркою, щільною в суху пору, яка перетворювалась у багнисту грязь під час дощів; поширені в Середній і Центральній Азії та Нижньому Поволжі.
Хара-сульта(монг.), буквально «чорнохвостик» — назва джейрана, газелі, що живе в Монголії, має темніше забарвлення спини, ніж дзерен; на відміну від останнього збирається невеликими стадами.
Хармик(монг.) — рослина заманиха сибірська, дуже поширений чагарник; монголи називають хармиком ягоди цієї рослини, але не саму рослину; російські мандрівники хармиком називають саму рослину.
Хлинь— сибірське означення верхової їзди невеликим тюпцем.
Ху— гунни — від китайської назви «хунну».
Чекай— маленька пташка з ряду горобцевих, відрізняється темним захисним забарвленням.
Чесуча— китайська матерія з природного шовку — тусора, білувато-сіруватого кольору.
Четверть(аршина) — поширена раніше в Росії міра.
Чий, дерису (монг.) — ковиль блискучий, дуже поширений в Середній і Центральній Азії з довгими тонкими стеблами, який росте великими скупченнями; стебла поїдає худоба, вони йдуть також на виготовлення циновок та інших виробів.
Чох— дрібна китайська мідна монета з квадратним отвором посередині для нанизування на шнурок.
Ефедра— рослина з родини хвойникових, росте в помірній смузі Європи та Азії; використовується в медицині.
Як— тібетський бик з довгою шерстю, чорного або білого кольору, з великими рогами, дуже витривалий у високогірних умовах, у зв'язку з чим використовується як в'ючна тварина в Тібеті; свійського яка монголи називають сарликом.
Таблиця переводу російських мір у метричні
Верста = 1,0668 км = 1067 м
Сажень = 2,134 м
Аршин = 71,12 см
1/4 аршина = 18 см
В третьому виданні відновлені справжні прізвище, ім'я та по батькові російського консула в Чугучаці С. В. Сокова.
Росіяни в Джунгарії місцевих монголів називали також калмиками.
Баурсаки— кульки з тіста, засмажені в баранячому салі, — смачне і зручне для перевозки у в'ючній сумці дорожнє печиво, що заміняє хліб.
Читать дальше