Худайберди Тухтабаєв - Кінець Жовтого дива

Здесь есть возможность читать онлайн «Худайберди Тухтабаєв - Кінець Жовтого дива» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1978, Издательство: Веселка, Жанр: Прочие приключения, Полицейский детектив, Юмористическая фантастика, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Кінець Жовтого дива: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Кінець Жовтого дива»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Якщо ви читали повість-казку X. Тухтабаєва «Пригоди двієчника» про Хашима Кузиєва, котрий знайшов чарівну шапочку, вам цікаво буде дізнатися, ким став кмітливий шибеник, як йому працювалося в міліції, в яких складних і часом небезпечних операціях він брав участь.
Цей веселий пригодницький роман з елементами казкової фантастики удостоєний премії Всесоюзного та Республіканського конкурсів на кращий твір про радянську міліцію.

Кінець Жовтого дива — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Кінець Жовтого дива», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Шлю вам палкий привіт, кухар робітничої їдальні Ураз».

Перечитавши листа, я вирішив поділитися з полковником радістю з приводу виправлення нашого давнього знайомого, узяв листа і пішов до Салімджана-ака. У кабінеті його не було. Я залишив конверт на столі і вийшов у коридор. Було вже за шосту вечора, і я вирішив послухати ради нашого брандмейстера Самада-ака, із якої можна було зробити висновок, що зайва заклопотаність справами не на користь ні роботі, ні людині, — швиденько зібравсь і подався зустрічати Фаріду. Може, сьогодні пощастить, перехоплю її по дорозі і ми нарешті освідчимося.

Оце так пошанували закоханого!

Жага зустріти Фаріду (заявитися в лікарню я все ж не насмілювався) і цього разу привела мене до її дому. Я сховався за товсті стовбури чинар, що росли перед хвірткою. Фаріду знову не зустрів, зате побачив батька дівчини. Видно, і він давно запримітив мене, тому, виходячи з хвіртки, став методично перевіряти, чи е я на своєму посту, чи немає… Довелося на всяк випадок накивати п'ятами.

Я вже втратив надію побачити Фаріду, аж тут вона сама подзвонила мені на роботу. Можете собі уявити, як я зрадів.

— Фарідо, це ви? — закричав я щосили.

— Так, я.

— Отже, ви мене не забули?

— Хашиме-ака, я хотіла спитати у вас…

— Питайте. Питайте, скільки хочете, Фарідо!

— Тільки не по телефону.

— Тоді я приїду до вас.

— Зустрінемося біля кінотеатру «Марс».

— Зараз прилечу.

— Прилітайте, тільки не у формі.

— Чому?

— Прийдете, поясню.

— Гаразд.

Я поклав трубку й замислився. Це добре, що Фаріда забажала побачитися зі мною і поговорити. Але чому вона вимагає приїхати у цивільному? Чи та це Фаріда, яка захоплено казала, що форма мені дуже личить? Ні, тут щось не без чогось… З Фарідою я не так-то й часто говорив по телефону, щоб одразу впізнати її голос. А що як знову пастка? Адже коли влаштували втечу Аббасову, то й тоді були телефонні дзвінки. Так, можливо, тут є якась таємниця. У всякому разі, діло нечисте… Іти не у формі — це однаково, що йти без зброї. Чи годиться ставати безславною жертвою, коли у всьому місті точиться справжній бій між правдою і кривдою, чесністю і шахрайством? Ні, не вийде! Хашимджан не роззява якийсь там, водити себе за ніс нікому не дозволить, адже не даремно призначили його районним головою обехеес! На побачення я, звичайно, поїду, тільки в формі і при зброї!

Я викликав чергову машину й помчав до кінотеатру «Марс». Фаріда стояла в черзі коло квиткових кас. Вона була бліда, схвильована чимось, а може, й налякана: часто озиралася, нервово відкривала й закривала сумочку.

— Чому ви приїхали у формі? — перше, що запитала вона.

— Я… просто… я не встиг… переодягтися, — не розгубився я.

— Не підходьте до мене, — прошепотіла дівчина, мало не плачучи. — Нас помітять…

— Помітять… Хто помітить?

— Помітять — усе пропало!..

За кінотеатром густо росли дерева. Пішли туди, тримаючись одне від одного якомога далі.

— Ви не приходили до нас? — продовжувала Фаріда свій допит на ходу.

— Як не приходив?! Звичайно ж, приходив. Такий майданчик утоптав за чинарами перед вашою хвірткою, що вертоліт може сідати. Подумував навіть з розкладачкою прийти…

— Ах, то це були ви… ви!

— Ну звичайно, я!

Неборака я закоханий! Знову зіпсував усе діло. Фарідин батько, виявляється, запримітив мене ще в перший мій візит надвечір, а мати — зранку, так що старі перелякалися не на жарт. Ось яка відбулася між ними розмова.

Батько. Жінко, щось, видно, сталося: цей міліціонер стежить за нашим домом.

Мати. Я помітила його ще вранці.

Батько. На нас, мабуть, зведено якийсь наклеп, от він і старається, шукає докази.

Мати. Переконана, що це витівка Хакіма-пекаря…

Батько. Достеменно. У самого рильце в пушку…

Мати. Пам'ятаєте, торік за будинком Хакіма-завмага теж отак стежила міліція, а тоді однієї чудової днини наскочили з обшуком і вивезли добра на трьох машинах. (Ридання).

Батько. Ну, ну, не плач. Краденого у нас немає. Все нажите чесною працею. Але сидіти, ждати, коли вони налетять, теж не варто.

Одне слово, того ж дня вони віднесли до сусідів усі більш-менш цінні речі, залишили вдома самі зубні щітки та мильницю. Зараз батько бігає по місту, намагаючись переписати свою машину на чуже ім'я. Все це не на жарт розвеселило мене.

— Нехай мій майбутній тесть переписує машину на мов ім'я, адже так чи так мені на ній їздити! — засміявся я.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Кінець Жовтого дива»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Кінець Жовтого дива» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Худайберды Тухтабаев - Золотой выкуп
Худайберды Тухтабаев
Худайберди Тухтабаєв - Пригоди двієчника
Худайберди Тухтабаєв
Худайберды Тухтабаев - Конец Желтого Дива
Худайберды Тухтабаев
Худайберды Тухтабаев - Волшебная шапка
Худайберды Тухтабаев
Худайберды Тухтабаев - Свет в заброшенном доме
Худайберды Тухтабаев
Ґрем Ґрін - Кінець роману
Ґрем Ґрін
Худайберди Тухтабаев - Оседлав желтого джина
Худайберди Тухтабаев
Отзывы о книге «Кінець Жовтого дива»

Обсуждение, отзывы о книге «Кінець Жовтого дива» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x