Ольга Хлудова - Хвилі над нами

Наше знайомство з зеленушками відбулося під час перших підводних екскурсій. Інакше не могло бути. Зеленушки — невід'ємна частина скелястого підводного краєвиду Чорного моря (у всякому разі біля кримських берегів), і біля карадагського узбережжя їх була сила-силенна. Вони належать до родини губанових і мають багатьох родичів у коралових джунглях південних морів; ті славляться яскравим забарвленням.

Чорноморські зеленушки звичайно забарвлені набагато скромніше, в коричнюваті, зелені і бурі тони, хоч деякі з них у певні моменти змінюють свій колір і тоді можуть посперечатися яскравістю вбрання з своїми собратами з тропічних вод. Інтенсивність забарвлення і його характер змінюються залежно від ступеня збудження. Дуже яскраво забарвлюються деякі зеленушки під час нересту.

Іноді в зграйках строкатеньких, бурих зеленушок можна зустріти і яскраво-червоних, мов золоті рибки, зеленушок-рупестрис .

Зеленушки зграйками в'ються коло темних стрімчаків і каміння, возяться в цистозирі і, відчувши небезпеку, ховаються в розколинах та нірках у камінні або забиваються в густі зарості водоростей, і знайти їх там просто неможливо. Вони шукають дрібних рачків, черв'яків, а, головним чином, молюсків-мітилястерів, яких гризуть, наче горіхи. Інколи вони так захоплюються розшуками корму, що їх можна буквально схопити за хвіст.

Один з наших підводних спортсменів довго дивився, як маленька зеленушка захоплено рилася в кущі цистозири, допомагаючи собі енергійними рухами хвоста. Вона навіть не помітила, що до неї підпливло страшне чудовисько в масці, і опам'яталася лише тоді, коли спостерігач не витримав і схопив зеленушку за хвіст. Рибка метнулася, охоплена жахом, вирячивши очі, і миттю зникла у водоростях. Певно, після такого збудження вона довго відсиджувалася в своєму сховищі. Взагалі дрібні зеленушки дуже довірливі і підпускають людину близько, навіть коли чудово її бачать.

Деякі зеленушки будують з водоростей гнізда, схожі на гнізда птахів. Самець охороняє гніздо з ікрою, і, стоячи над ікринками, безперервно махає плавцями, щоб до личинок, що розвиваються, надходила свіжа вода, насичена киснем.

Мені доводилось бачити зеленушок, що сплять у досить дивній для риби позі — лежачи на боці. Побачивши якось лежачу зеленушку, я подумала, що вона хвора чи мертва, але рибка чкурнула від мене з такою швидкістю, що стан її здоров'я вже не викликав ніяких побоювань.

Коло самого дна під захистом великих каменів і берегових стрімчаків ходять дуже обережні крупні рулени або зеленухи . Їх звуть ще губанами і лапинами . Назв у цієї риби багато. Хоч вона єдина з усіх зеленушок потрапила до списку промислових риб, м'ясо її, як і інших зеленушок, костисте й не дуже смачне. Звичайно рулена забарвлена скромно: зеленувата спинка, поздовжня темна смуга на боках, темна пляма на хвостовому стеблі і лазуровий, павиних відтінків хвіст. Здалеку передусім помічаєш бліді витягнуті наперед м'ясисті губи рулени і яскраво-синій хвіст. За цими ознаками її легко відрізнити від інших риб.

Ця ж рулена може вразити вас надзвичайно яскравим забарвленням: по соковитому зеленому фону спини та боків ідуть ряди ясно-червоних і блакитних плям, того ж кольору візерунки на плавцях і перев'язки на морді від ока до ока, а грудні плавці — оранжево-жовті. Тільки губи та черевце світлі, але й вони вилискують перламутром. Особливо яскраво забарвлені самці.

Зеленушка.

Помітивши найменші ознаки небезпеки, рулена кидається під прикриття каменів, у розколини або в зарості цистозири. Взагалі рулени не відходять далеко від свого сховища і, тільки переконавшись, що все спокійно, починають живитися біля скель.

Звичайно велику рулену супроводжують дві або три дрібніші зеленушки. Вона «скльовує» з каміння черепашки двостулкових молюсків і зосереджено гризе їх. Витягнуті вперед товсті губи цмокають, і через кілька секунд з куточків рота починають сипатись шматочки подрібненої черепашки. Потім рулена випльовує шматки неїстівної частини молюска. Дрібні зеленушки в свою чергу підхоплюють і подрібнюють осколки, вибираючи з них залишки м'яса. А рулена вже скльовує наступну черепашку.

Одна дуже велика рулена жила біля округлого підводного стрімчака в бухточці Кузьмичевого каменя. Ми майже щодня пропливали побіля неї, вирушаючи в свої підводні екскурсії. Але вона так і не звикла до нас, і тільки-но хтось звертав на неї увагу, вона кидалася під свою скелю.