Лозинский Владислав: Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди

Здесь есть возможность читать онлайн «Лозинский Владислав: Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию). В некоторых случаях присутствует краткое содержание. Город: Киев, год выпуска: 1961, категория: Исторические приключения / на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале. Библиотека «Либ Кат» — LibCat.ru создана для любителей полистать хорошую книжку и предлагает широкий выбор жанров:

любовные романы фантастика и фэнтези приключения детективы и триллеры эротика документальные научные юмористические анекдоты о бизнесе проза детские сказки о религиии новинки православные старинные про компьютеры программирование на английском домоводство поэзия

Выбрав категорию по душе Вы сможете найти действительно стоящие книги и насладиться погружением в мир воображения, прочувствовать переживания героев или узнать для себя что-то новое, совершить внутреннее открытие. Подробная информация для ознакомления по текущему запросу представлена ниже:

Лозинский Владислав Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди
  • Название:
    Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди
  • Автор:
  • Издательство:
    Молодь
  • Жанр:
    Исторические приключения / на украинском языке
  • Год:
    1961
  • Город:
    Киев
  • Язык:
    Украинский
  • Рейтинг книги:
    3 / 5
  • Ваша оценка:
    • 60
    • 1
    • 2
    • 3
    • 4
    • 5
  • Избранное:
    Добавить книгу в закладки

Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Історико-пригодницька повість польського письменника Владислава Лозинського (1843–1913) «Око пророка одна з дуже популярних у Польщі книжок. Уперше видана 1899 року у" Львові, вона шість разів перевидавалась і досі не сходить з книжкових полиць, користуючись палкою любов’ю читачів, особливо молоді. » — Автор переносить читача у XVII століття. Запорозький козак Семен Галушка, рятуючись від ворогів, довіряє польському хлопцеві Ганусеві Бистрому коштовну річ, яку за всяку ціну треба було зберегти. З цього й починаються незвичайні пригоди чесного і мужнього хлопця, про які цікаво й дотепно розповідає письменник. Тісно переплітається доля скривдженого панами та підпанками поляка Гануся Бистрого й українського козака Семена, щира дружба й любов об’єднує цих людей, немовби символізуючи собою вічну дружбу між двома братніми народами. Всупереч поглядам, що існували в той час, автор змальовує простих українських козаків як людей чесних, безстрашних, справедливих і культурних, що мають багато спільного з трудовим польським народом. і ще один момент треба відзначити в повісті В. Лозинського: якщо в багатьох творах, його попередників і сучасників затушовувалась класова боротьба, то в книжці «Око пророка», навпаки, вона підкреслюється і є рушійною силою всієї дії. Книгу «Око пророка» високо цінував свого часу наш великий каменяр іван Франко. Немає сумніву, що цю повість з інтересом зустріне наш український радянський читач.

Лозинский Владислав: другие книги автора


Кто написал Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди? Узнайте фамилию, как зовут автора книги и список всех его произведений по сериям.

Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система автоматического сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Не бойтесь закрыть страницу, как только Вы зайдёте на неё снова — увидите то же место, на котором закончили чтение.

Око пророка



Переклад з польської Т. І. ФРАНКА



I Мій батько їде в туреччину

Було свято трьох королів. Мій батько одягся чистенько, накинув на себе кобеняк, підбитий лисячим хутром, бо мороз був лютий, і, поки ще мати збиралася, щоб піти з ним до костьолу, взяв з полиці свячену крейду, вийшов із світлиці надвір і над кованими дверима, на перекладині, вивів важкою рукою досить великі, не дуже гарні букви:

К + М + Б 1614[1]

Це — найдавніший час мого життя, який я пам’ятаю. А пішов мені тоді шостий рік. Що потім діялося, і що було зі мною і з моїми батьками, і що бог давав злого і доброго — держиться в моїй пам’яті, немов у міцній замкненій скрині. Згодом, коли з роками прийшов розум, я почав читати в пам’яті, як у книзі, що друкується задовго до того, поки ти навчишся читати.

Село, де жили мої батьки і де я народився, називається Підбуж і лежить біля самісінького головного шляху, що веде в різні далекі місця і кра світу божого, бо ним можна їхати і через Самбір до Угорщини, і через Стрий до Волощини, і до Кракова через Фельїїітин і Перемишль, а також до Львова і далі на Україну, навіть до Туреччини.

Належить воно до королівщини, приписане до симбірської економії і не має поміщика. Правив у нїм за моїх наймолодших років підстароста. Хоч він був лише повірений пана воєводи ЄжегО Мнішеха, проте називали його підстаростою, бо він так хотів і наказував, удаючи із себе, через власну пиху, особу знатнішу, ніж це було насправді.

Мій батько не був підданим хлопом, бо сидів на солтистві[2]. Але й солтис із нього був не такий, як інші, бо він людей не судив, податків чи королівських данин не збирав, на війну не ходив і джури в поле не посилав. Земля його, неповних півтора лана, згодом стала «вільним полем»; батькові вона дісталась у спадщину від матері, і він мав на неї такі ж права, як шляхтич, тільки до економії симбірської платив податки і за худобу двадцять злотих, — половину на святого Мартина і половину на святого Войцеха. Добре жилося нам у тій садибі, бо й хліба можна було б мати доволі, коли б не одна біда: у батька хотіли відібрати землю, про що я розкажу далі.

На полі працювала переважно мати, бо батько — купецький візник — щороку, по кілька місяців перебував у дорозі. Навчився, щоправда, мій тато колись теслярського ремесла, але його дуже тягнуло до візництва, а теслярство не давало достатнього заробітку, тому він і відцурався його. Вже мій дід був солярем, тобто возив сіль, бо тут навколо — в Старій Солі і в Ляцькім, у Дрогобичі і в Трускавці, в Модрині, в Стебнику і в Котові — жупа на жупі[3], і звідси висилають бочками сіль в усі кінці світу, аж до Києва, на далеку Україну, бо хліба там удосталь, а солі ні дрібки, хоч би око запорошити.

Фурманське ремесло перейшло, таким чином, з діда до мого батька, тільки батько не возив уже солі, а, одержавши після смерті діда трохи грошей, вдався до купецького фурманства. То був неабиякий заробіток, але важкий; ремесло небезпечне, а часом і збиткове, якщо трапиться нещастя. Бо ж ти їхав, мов на війну, і хіба що бог милосердний знав, коли повернешся, і чи живий, і в якому вигляді станеш на порозі своєї хати. Можеш вихати чудовим кованим возом, запряженим четвернею коней, підперезаний повним чересом[4], а повернутися пішки і босий, жебраком, з самим лише батогом у руці замість заробітку, і ще й радий будеш, що приніс голову на плечах. Скрізь дороги небезпечні, всюди сила опришків і волоцюг, ласих на купецький гріш і багатий товар; навіть коли у Волощину чи Угорщину з товарами їдеш або звідтіль повертаєшся, і то страху та біди часто наїсися досита, а що казати, коли дорога веде в Туреччину, в поганські землі?

А батько мій якраз у Туреччину й їздив, у саму, так би мовити, пащу розбійницьку. Як людина надійна, твереза, з сміливим серцем, він користувався великою ласкою і шаною у львівських вірмен, що ведуть широку торгівлю з турецьким краєм. Вони вивозять туди силу золота і дорогого товару, а звідти на Русь повертаються з іще більшими скарбами, везуть мануфактуру, золоті тканини, заморське коріння, а нерідко й перли, коралі, коштовні камінці, такі красиві, що й королівську корону прикрасили б, а за один такий камінець навіть панський маєток купити можна. Двічі був мій батько аж у Стамбулі, турецькій столиці, де сидить султан — цісар їхній, обидва рази повернувся щасливо і з великим заробітком, але зарікався, що втретє туди вже не поїде. Одначе поїхав, бо мусив, і все через оте саме солтиство, з якого нечесні люди хотіли його вигнати.

Читать дальше

Похожие книги на «Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё не прочитанные произведения.


libclub.ru: книга без обложки
libclub.ru: книга без обложки
Юрій Дольд-Михайлик
Владислав Лозинський: Проклятий камінь
Проклятий камінь
Владислав Лозинський
Єжи Путрамент: Четверо в яхті
Четверо в яхті
Єжи Путрамент
Іван Єфремов: Білий Ріг
Білий Ріг
Іван Єфремов
Отзывы о книге «Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди»

Обсуждение, отзывы о книге «Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.