Жуль Верн - Діти капітана Гранта

А між тим на облавку «Дункана» перебував Айртон – чоловік, який міг би розповісти про цю катастрофу, та він уперто мовчав. Поза всяким сумнівом: якщо Айртон не знав, де перебуває його капітан, то принаймні він міг указати на місце аварії «Британії». Та, очевидно, Гаррі Грант був для боцмана небажаним свідком, а тому той мовчав, викликаючи загальний гнів. Особливе невдоволення висловлювали матроси. Вони навіть хотіли розправитись із ним.

Гленарван не раз намагався бодай щось вивідати у боцмана, та не діяли ні погрози, ні навіть обіцянки. Айртонова впертість була такою незбагненною, що Гленарван уже засумнівався: а чи знає той бодай щось. Такої ж думки був і географ.

Та якщо Айртон нічого не знав, то чому він досі не зізнався в цьому? Адже його незнання не могло завдати йому шкоди, а його мовчанка гальмувала ухвалення нового плану. Хіба можна було робити висновок, що Гаррі Грант перебуває в Австралії тільки на основі того, що там знайшли його боцмана? Слід було обов’язково змусити Айртона говорити. Леді Гелена попросила чоловіка, аби той дозволив їй спробувати зламати боцманову впертість. Вона міркувала, що, можливо, там, де зазнав невдачі чоловік, переможе жінка. Хіба це не схоже на стару байку про ураган, який не міг зняти плаща з мандрівника, тоді як перші промені сонця змусили його добровільно скинути із себе верх?

Знаючи розум своєї дружини, Гленарван вирішив надати їх повну свободу дій.

Цього дня, 5 березня, Айртона завели до каюти леді Гелени. Тут сиділа й Мері. Присутність дівчини могла позитивно вплинути на боцмана, а Гелена не хотіла втрачати жодного шансу на успіх.

Годину провели жінки з боцманом. Та що вони йому казали, аби вивідали таємницю в каторжника, ніхто про це не знав. А втім, після побачення з Айртоном Гелена й Мері Грант виглядали вкрай розчарованими. Мабуть, і вони зазнали поразки. Коли боцмана вели до каюти-в’язниці, матроси зустріли його з погрозами, на що той лише мовчки стенув плечима. Тільки втручання Джона Манглса й Гленарвана врятували Айртона від жорстокої розправи.

Та леді Гелена так легко не здавалась. Вона все ще сподівалась дібрати ключик до серця цієї жорстокої людини, тож наступного ранку пішла до Айртонової каюти, щоб уникнути невдоволення команди, яке спричиняє кожна поява боцмана на палубі.

Дві години тиха, добра жінка віч-на-віч перебувала з ватажком каторжників-утікачів. Схвильований Гленарван намотував кола біля каюти. Щохвилини він поривався то випробувати всі можливі засоби, аби вирвати зізнання в боцмана, то негайно позбавити дружину цієї обтяжливої бесіди.

Та цього разу Гелена вийшла з каюти радісна. Невже їй вдалося розчулити цього негідника?

Мак-Наббс, котрий першим побачив Гелену, не зміг стримати недовірливого жесту.

Та серед матросів миттю поширилась чутка, начебто боцман нарешті здався, і команда миттю зібралася на палубі – навіть швидше, аніж коли їх скликав свисток Тома Остіна.

Гленарван кинувся навстріч дружині.

– Невже Айртон усе тобі розповів? – запитав він.

– Ні, – відповіла Гелена, – та він зголосився поговорити з тобою.

– Моя люба Гелено! Невже тобі вдалося домогтися цього?

– Дуже сподіваюсь, Едуарде!

– Чи не давала ти йому якихось обіцянок від мого імені?

– Я пообіцяла лише, що ти докладеш усіх зусиль, аби пом’якшити його покарання.

– Гаразд, люба. Нехай негайно приведуть Айртона.

Леді Гелена з Мері Грант пішли до своєї каюти, а боцмана привели до кают-компанії. Там на нього вже чекав Гленарван.

Боцмана ввели в кают-компанію, і вартові одразу ж залишили приміщення.

– Ви хотіли поговорити зі мною, Айртоне? – запитав Гленарван.

– Так, мілорде, – відповів боцман.

– Віч-на-віч?

– Так. Але мені здається, що було б краще, якби при нашій розмові були присутні майор Мак-Наббс і месьє Паганель.

– Краще для кого?

– Для мене, – відповів спокійним тоном Айртон.

Гленарван пильно поглянув на нього й послав по Мак-Наббса та Паганеля. Ті не забарились з’явитися й повсідались біля свого друга.

– Розповідайте.

Айртон якийсь час збирався думками й нарешті почав:

– Мілорде, коли двоє укладають між собою контракт або угоду, то це має відбуватися при свідках. Відверто кажучи, я хотів би укласти з вами угоду.