Всеволод Нестайко - Незнайомець з тринадцятої квартири, або Викрадачі шукають потерпілого ... Пригодницька повість, написана Явою Ренем і Павлуша Завгородній

«Будь ти, Яво, першим». Але я не запропонував. Мені не хотілося на цей раз бути благородним, мені хотілося бути «Я», тим більше раз чесно випало. Я ж не махлевал. Ява, звичайно, не став сперечатися.

- А назва знаєш яке буде? - Сказав він. - «Незнайомець з тринадцятої квартири, або Викрадачі шукають потерпілого». Здорово? І підзаголовок: «Пригодницька повість». Читачі у черзі стояти будуть ...

- Здорово, - сказав я. Хоча назва мені не зовсім сподобалося. Дуже вже детективна, несерйозна. Мені хотілося б яке-небудь романтичне, піднесене ... Але змінювати Явіно назву після того, як він не став «Я», - було б свинством.

Так і залишилося: «Незнайомець з тринадцятої квартири, або Викрадачі шукають потерпілого. Пригодницька повість ».

Ми почали обговорювати план книжки. Значить, так. Починаємо з того, як приїхали до Києва. Пишемо і про корито в метро, ​​і про Явіно вухо, і про Будку ... Потім - про пляж, про незнайомця з тринадцятої квартири, про годинник, про утопленика ... Словом, про все, що з нами трапилося ... І кінчаємо тим, як ми провалилися на «Ревізорі». Чесно! Письменники передусім повинні бути чесними.

Ми піднімаємося з землі і розправляємо плечі. І нам здається, що головами ми впираємося в самі небеса. Ява одним вухом навіть якусь зірку збив - під-він покотилася ...

Ну - все!

Завтра ми купуємо у сільмазі велику загальний зошит в лінійку, три авторучки (одна про запас!), Сідаємо і пишемо.

Пишемо, пишемо, пишемо ...

Потім посилаємо ...

Потім допрацьовуємо, допрацьовуємо, допрацьовуємо ...

Потім знову посилаємо ...

І - все!

Ну, дивіться ж!

Ми ще покажемо людству, на що ми здатні!

Почекайте!

Ви ще побачите, хто такі Ява і Павлуша!

***

А потім я все-таки буду льотчиком!