Єжи Путрамент: Четверо в яхті

Самі розумієте, що таке розкішне вбрання прикривало інші риси Беня. Його обличчя в цьому «контексті» здавалося звичайним, кирпатим, розцяткованим прокляттям молодості — вуграми, що, як відомо, не викликають особливої симпатії у дівчат.

Але природжені свої вади Бень компенсував посиленою активністю. Це й було приводом засади, організованої Куциком, пильне око якого відразу помітило, що Войтек саме здійснює чергову завойовну операцію.

Отже, вони виглядали з-за будки. На естраді на повну потужність грав оркестр. П'ять розташованих поблизу гучномовців надавали звукові справді космічної сили. Тому есе, що відбувалося перед очима хлопців, нагадувало їм якісь невідомі німі фільми. Вони бачили найменші жести Беня, найтонші його гримаси, але нічого не чули.

Бень стояв до них спиною. Задерши підборіддя, він, здавалося, приглядався до оркестру, але незначні рухи головою праворуч і ліворуч свідчили, що, крім танцювальної музики, його цікавить щось інше. Через хвилину Войтек побачив за два кроки від себе якусь невисоку блондинку з зачіскою під «хлопця без мами». Вони бачили, як Бень крадькома оглядав її. Здавалося, що ця дівчина створена саме до пари йому. Вона теж була одягнена в широку і довгу, майже до колін, сорочку. І колір був підібраний: чорно-червоний. І каблуки чудово доповнювали її силует — їх не було зовсім.

Оглядини були успішними. Едик ущипнув Здіслава за лікоть. Бень почав наступати. Немовби випадково, замріявшись, чи ніби його хтось підштовхнув, Войтек ступив півкроку до блондинки. Якусь мить він постояв на місці, скоса дивлячись на неї. Дівчина не відступила. Бень ніби ненароком захитався, вдивляючись в оркестр, і знову наблизився на крок.

Потім він зупинився. Хлопцям здавалося, що Бень не зрушив з місця, але саме в цю мить його нерухоме праве плече злегенька доторкнулося до лівого плеча блондинки. Здіслав звів брови. Куцик тільки посміхнувся, штовхнув його ліктем в бік і показав пальцем на ноги Войтека.

Хлопці побачили щось схоже на витончену різновидність танців, які за подібних обставин влаштовують різні птахи родини курячих, наприклад райські птахи або індики.

Дивлячись на оркестр, Войтек, здавалося, нерухомий, як статуя, справді перебував у невпинному, інтенсивному русі, його ноги непомітно рухалися зліва направо. Спочатку пересувалися пальці, потім зупинялись, і цей самий рух повторювали п'ятки.

Здісь і Куцик завмерли. Вони не мали такого досвіду в цій справі. В тому, як хлопці дивилися, було щось схоже на ентузіазм, що його викликає у молоді відкриття таємниць життя.

Ось уже все нерухоме плече Беня встановило контакт з лівим боком блондинки. Який жах! Дівчина глянула на свого сусіда і на чверть кроку ступила вперед.

Хлопці переглянулися. Куцик навіть сплюнув. Це означало: «Жени її під три чорти, дурню!» Але Бень не послухав цієї німої поради.

Знову почали працювати невтомні ноги. Поступово статуєподібний хлопець знову опинився біля дівчини. Але тепер Войтек був обережніший, не наступав на неї так навально. Він запалив цигарку.

Проте дівчина була тепер досить збуджена. Вона оглянула свого переслідувача. Потім почала крутитися, зиркати на всі боки. Бень скористався з цього, нахилився і щось запитав.

Куцик стиснув плече Здіслава і похитав головою. Тепер це означало: «От як завойовують жінок!» Він був у меланхолійному настрої. Хлопці подивились один на одного: справді, куди їм до нього!

А Бень не гаяв часу. Ось він уже й цигарки витягнув. Дівчина заперечливо похитала головою. Він нахилився, видно було його профіль: підняті кінчики губ, випнуте вперед підборіддя, зморшки біля очей — словом, найприємніша посмішка. Потім Бень випростався, втягнув живіт і випнув груди. О диво! Він навіть щось таке зробив, що його профіль почав здаватися майже орлиним.

Блондинка все ще вертілася. Бень, мабуть, не дуже добре розумів причини цього. Ось він знову нахилився і навіть намагався взяти її під руку. Другою рукою він показував у напрямку Бельведера [3] Бельведер — палац у Варшаві. .

Хлопці дивилися і з сумом хитали головами. Куди їм до нього! Здіслав хотів піти, але Куцик не погодився.

Вони ще раз подивилися. Бень усе ще тримав її під руку і малював запаморочливі перспективи прогулянки. Дівчина не виривалась, а тільки хитала головою. І раптом вона почала махати рукою.