Уильям Шекспир - Збірка творів

ГОРТЕНЗІО

Гаразд. На скільки ж ми закладемося?

ЛЮЧЕНЦО

На двадцять крон.

ПЕТРУЧЧО

Та й тільки? Я б поставив

Таке на сокола чи гончака,

Але моя дружина варта більше.

ЛЮЧЕНЦО

Ну, сто.

ГОРТЕНЗІО

Гаразд, хай сто.

ПЕТРУЧЧО

Ну, що ж, заклались.

ГОРТЕНЗІО

Хто починає?

ЛЮЧЕНЦО

Я. Іди, Бйонделло,

Скажи, хай пані вийде знов до нас.

БЙОНДЕЛЛО

Іду.

(Виходить)

БАПТІСТА

За Б’янку ставлю половину.

ЛЮЧЕНЦО

Ні, ставлю сам. Ніяких половин.

Входить Бйонделло.

Ну, що?

Переказала пані вам:

Їй ніколи, вона не може вийти.

ПЕТРУЧЧО

Що? Ніколи? Вона не може вийти?

Ну й відповідь!

ГРЕМЙО

Та ще й яка ласкава!

Дай Боже вам ще гіршу не почути.

ПЕТРУЧЧО

На кращу сподіваюсь.

ГОРТЕНЗІО

Іди, Бйонделло, попроси мою

Негайно вийти.

Бйонделло виходить.

ПЕТРУЧЧО

О, вже «попроси»!

Ну, коли так, то вийде.

ГОРТЕНЗІО

Я боюся,

Що ваша не послухає й прохання.

Входить Бйонделло.

Ну, де ж моя дружина?

БЙОНДЕЛЛО

Сказала — ви жартуєте. Тому

Вона не хоче, йдіть самі до неї.

ПЕТРУЧЧО

Що раз, то гірше. Чуєте? Не хоче.

Негідниця! Ну як таке терпіти?

Гей, Грумйо, йди мерщій до господині,

Скажи, що я велю прийти сюди.

Грумйо виходить.

ГОРТЕНЗІО

Я знаю відповідь.

ПЕТРУЧЧО

Яка ж?

ГОРТЕНЗІО

«Не вийду».

ПЕТРУЧЧО

Тим гірш для мене, і на тім кінець.

Входить Катеріна.

БАПТІСТА

О, їй же богу, Катеріна йде.

КАТЕРІНА

Ви кликали мене, мій пане? Ось я.

ПЕТРУЧЧО

Де ж Б’янка і Гортензіо дружина?

КАТЕРІНА

Сидять при коминку і гомонять.

ПЕТРУЧЧО

Йди приведи їх. А коли не йтимуть,

То дай їм чосу й прижени сюди.

Іди, кажу, і приведи їх швидше.

Катеріна виходить.

ЛЮЧЕНЦО

Це чудо, як бувають чудеса.

ГОРТЕНЗІО

Так, чудо. Тільки що воно віщує?

ПЕТРУЧЧО

Воно віщує мир, любов і спокій,

Шанобу, в домі лад, розумний послух,

Коротше — все, що любе нам і миле.

БАПТІСТА

Так будь щасливий, славний мій Петруччо!

Заклад ти виграв, я ж додам від себе

До посагу ще двадцять тисяч крон.

Для іншої дочки — інакший посаг,

Бо Катеріна геть перемінилась.

ПЕТРУЧЧО

Ні, виграш свій іще я закріплю,

Іще ясніш вам покажу чесноту

І послух, що зродилися у ній.

Входить Катеріна з Б’янкою і вдовою.

Ось ваших непокірливих веде,

Зборовши їхній норов і в полон

Узявши їх жіночим мудрим словом.

(До Катеріни)

Ця шапочка тобі не до лиця,

Скинь геть її і потопчи ногами.

Катеріна виконує наказ.

ВДОВА

Бодай же вік такого не діждать —

Такі безглузді примхи вдовольняти.

Б’ЯНКА

Дурний цей послух, хоч ви що кажіть.

ЛЮЧЕНЦО

Якби ж твій послух був такий дурний!

А то замудрий твій непослух, Б’янко,

За нього я аж сотню крон віддав.

Б’ЯНКА

Якби ти сам мудріший трохи був,

То не ручився б за мою покору.

ПЕТРУЧЧО

Кет, поясни свавільним цим жінкам,

Як треба слухатись чоловіків.

ВДОВА

Жартуєте! Не треба нам пояснень.

ПЕТРУЧЧО

А ну-бо, Кет! І з неї починай.

ВДОВА

Вона не буде.

ПЕТРУЧЧО

Ні, буде, я кажу. І з вас почне.

КАТЕРІНА

Фе, сором! Не насуплюй грізно брів,

Не кидай поглядів гризьких та гострих,

Що ранять мужа й владаря твого.

Цей гнів твою ж таки вбиває вроду

Так, як мороз зелені луки б’є,

Руйнує добру славу, так, як буря

Зриває пуп’янки. Кому ж він любий?

Сердита жінка — мутне джерело,

Для ока непривабливе, нечисте,

І з нього жоден спраглий чоловік

Напитися нізащо не захоче.

Твій чоловік — твій пан, твоє життя,

Твій захисник, твій розум, твій король.

Про тебе дбає він, заради тебе

Працює тяжко на землі й на морі,

Він мерзне вдень, не спить ночами в бурю,

Тоді як ти в теплі й добрі сидиш,

І не жадає іншої віддяки,

Як щирий послух, ласка та любов:

Нещедра плата за такі дари.

Так, як своєму владарю підданець,

І жінка мужу має бути вірна.

Коли ж вона примхлива і квасна,

Уперта, зла, понура і свавільна,

А не покірна щирій волі мужа,

Тоді вона — зухвалий бунтівник,

Невдячний зрадник доброго владики.

Соромлюсь я за нерозумниць тих,

Що хтять війни, де слід благати миру,

Владарювати прагнуть, хоч повинні

Служити, і любити, і коритись.

Чому в нас тіло ніжне і слабке,

Нездатне зносить і труди, й знегоди,

Як не на те, щоб серце і душа

Були так само ніжні та ласкаві?

Свавільні й недолугі черв’яки!