Дмитро Павличко - Сонети. Світовий сонет

Н е к к а р— річка у ФРН, права притока Рейну.

с. 256. «Я місто, здвигнене високо над рікою, побачу сто разів…» — Йдеться про Київ.

с. 259. Ч е л л і н іБенвенуто (1500-1571) — італійський скульптор, ювелір, письменник.

К а р р а р с ь к а п і є т а— скульптурне зображення Богоматері над тілом Ісуса, знятого з хреста.

V i a А р р і а— Аппієва дорога ( лат .), перша римська брукована дорога, збудована в II ст. до н. е.

Ф р ом б о р г(Фромборк) — місто в Польщі, де працював і помер Миколай Коперник.

с. 260—261 . Епіграфи трьох віршів Богдана Дроздовського, писаних за мотивами 106-го, 115-го і 152-го сонетів В. Шекспіра, взяті відповідно зі згаданих поезій. Переклади епіграфів — перші рядки сонетів польського автора.

с. 263. «Слова високі й ніжні, мов блакить…» — Цей сонет — іронічна відповідь на твір маловідомого португальського поета (можливо, Жоана Лопеса Лейтана), в якому вихваляється талант Камоенса.

І п о к р е н а— в грецькій міфології — джерело натхнення, яке виникло від удару копита крилатого коня Пегаса на горі муз Геліконі.

Т е ж у(ісп. Тахо) — найбільша ріка Португалії.

М а н т у я— місто в Північній Італії, де народився Вергілій.

М н е м о з і н а— в античній міфології богиня пам'яті, мати дев'яти муз.

с. 272 . P o p u l u s-r e x— народ-цар ( лат .).

с. 283 . С и в і л л а— у давніх народів — пророчиця, яка провіщає волю богів.

с. 291. Е в р і д і к а— в грецькій міфології лісова німфа, дружина співака Орфея. Коли вона померла, Орфей спустився в Аїд і, піснями зачарувавши його володарів, дістав право повернути Еврідіку на землю. Цього зробити, однак, йому не вдалося, бо він порушив умову, за якою йому не можна було розмовляти з тінню дружини по дорозі з Аїду.

с. 292. «Могила на Ловчені». — Мова йде про могилу великого сербського поета, правителя Чорногорії Петра Нєгоша (справжнє ім'я та прізвище — Радивой Томов, 1813-1853) на горі Ловчені.

с. 295. П а л а хЯн— чеський студент, який спалив себе на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами країн Варшавського Договору 1968 р. Не знаю, чи цей вірш Горова був опублікований у словацькій пресі. У машинописі з підписом поета мені передав його Михайло Мольнар у Братиславі 1995 р.

с. 303 . «Як відбивав Октавіана Метулум древній… » — Метулум — стародавнє місто-фортеця яподів десь на території нинішньої Словенії або Хорватії. Проте вважати фактом словенської історії оборону Метулума від війська Августа Октавіана (63 р. до н. е. — 14 р. н. е.) немає жодних підстав.

«Як для Христа щитом була Словенія…» — Словенці й хорвати заступали шлях турецькій експансії в Західну Європу.

«Як гинула орда, від Колпи п'яна…» — 1593 р. словенці й хорвати перемогли під Сисаком турецьке військо, турків загнали в річку Колпу.

с. 304. Д і о с к у р и— сузір'я Близнят.

Е о л— в грецькій міфології бог вітрів. При світлі Діоскурів він ховає вітри у мішок.

с. 305. П а р к а— в римській міфології богиня народження, яку ототожнювали з грецькими богинями мойрами. Парки прядуть нитку життя, а коли приходить смерть, обтинають її.

«Я з позовів куватиму динари…» — тобто «зароблятиму гроші за адвокатські послуги».

с. 306. «Святий Марко — найближчий мій сусід» . — Хата Прешернів стояла біля церкви святого Марка.

с. 316 . Е к з и с т е н ц і а л і с т и— прибічники екзистенціалізму (від лат . слова «existentia» — існування), напряму в сучасній буржуазній філософії, який первинним щодо буття оголошує поняття існування і ототожнює його з суб'єктивними переживаннями людини.

с. 322 . С т і к с— за грецькою міфологією, найбільша ріка підземного царства померлих.

Т и т а н и— за грецькою міфологією, божества старшого покоління, діти Урана і Геї (Землі).

У р а н— уособлення неба, одне із найдавніших божеств грецької міфології.

А р т е м і д а(Діана) — в античній міфології богиня мисливства, покровителька звірів.

с. 323 . Р е я— за грецькою міфологією, Кроносова дружина, мати Зевса.

Е р е б— за грецькою міфологією, найтемніша частина в підземному царстві померлих Аїді.

Г і б л а— назва кількох стародавніх міст на Сицилії, а також південного схилу гори Етни.

С и р а к у з и— місто на Сицилії.