Дмитро Павличко - Сонети. Світовий сонет

Тін Уєвич

(1891-1955)

Один із найвидатніших хорватських поетів і критиків. Серед його численних книжок вирізняється «Спраглий камінь на бистрині» (1934).

Весна Парун

(нар. 1922 р.)

Видатна хорватська поетеса. Майстер ліричного вірша. Серед її численних книжок — збірка «Сто сонетів» (1972). Автор п'єс, критичних статей, творів для дітей.

Мілівой Славічек

(нар. 1929 р.)

Хорватський поет, перекладач, дипломат. Перекладає зі слов'янських мов. Його твори видавалися польською, англійською, італійською мовами.

Ян Коллар

(1793-1852)

Визначний чеський та словацький поет, вчений, діяч культури. Для його творчості характерне пристрасне прагнення братерства між слов'янськими народами.

Карел Гінек Маха

(1810-1836)

Визначний чеський поет-романтик. Ліризм, елегійність — прикметні риси його поезії.

Ярослав Врхліцький

(справжнє ім'я та прізвище — Еміль Фріда, 1853-1912)

Визначний чеський письменник. Видав понад вісімдесят поетичних збірок. Про його творчість І. Франко 1899 р. написав статтю, яка закінчується словами: «Чеська нація справедливо може бути горда за такого поета».

Антонін Сова

(1864-1928)

Видатний чеський письменник. Майстер пейзажної лірики. Ввів у чеську поезію вільний вірш. Його творчості притаманні філософські роздуми про суть життя і смерті.

Їржі Волькер

(1900-1924)

Видатний чеський поет. Вплинув на розвиток чеської літератури як один із творців модерної естетики.

Вітезслав Незвал

(1900-1958)

Поруч із Франтішеком Галасом (1901-1949) — найвидатніший чеський поет XX ст. Писав також прозу й п'єси. Постійно звертався до класичних форм, модернізував сонет, про що свідчить і книжка «100 сонетів рятівниці вічного студента Роберта Давида» (1937).

Олдржіх Виглідал

(нар. 1921 р.)

Відомий чеський поет. Провідна тема його творчості — звеличення людини.

Вільям Шекспір

(1564-1616)

Великий англійський драматург і поет. Його творчість — одна з вершин літератури епохи Відродження. Сонети Шекспіра належать до найвидатніших творінь цього жанру.

Шарль Бодлер

(1821-1867)

Видатний французький поет, автор книжки «Квіти зла» (1857). В деяких своїх поезіях та публіцистичних творах виступав з антибуржуазних бунтарських позицій. Визнаючи нездоланність потворності й зла, Бодлер певною мірою естетизує виразки сучасного йому міста. Викриваючи жорстокість, бездушність, апелює до людської шляхетності, прагне бути нещадно відвертим саме для того, щоб утверджувати добро і людяність.

Гвєздослав

(справжнє ім'я та прізвище — Павол Орсаг, 1849-1921)

Один із найбільших поетів Словаччини. Його лірика розширила ідейно-тематичні обрії словацької літератури до європейських масштабів. «Криваві сонети», написані 1914 p., — це і сьогодні актуальне викриття національного егоїзму як однієї з причин війни, затаврування «світової бойні» як злочину проти людства.

Янка Купала

(справжнє ім'я та прізвище — Іван Луцевич, 1882-1942)

Один із основоположників нової білоруської літератури. Демократична поезія Янки Купали сформувалася на ґрунті художніх традицій білоруського народу, а також певною мірою на творчості Т. Шевченка та А. Міцкевича.

с. 155. «Vita nova» — «Нове життя» (лат.). Це перша книжка Данте (1292), яку можна вважати й першою автобіографічною повістю в європейській літе­ратурі. Написана віршами й прозою. Тут оспіваний ідеал жінки — Беатріче, об­раз якої в світовій літературі став символом цнотливої скромності і вроди.

с. 159. А м у рабо Купідон (Ерот) — в античній міфології син Афродіти, бог кохання.

с. 162. «Цезар дав мені свободу — не руш мене!» — «Не чіпай мене, я — власність Цезаря» — було написано на нашийнику оленя, знайденого по смерті Цезаря. Петрарка згадує цю легенду, щоб передати чистоту своєї дон­ни. Лаура померла в 34 роки — «сяйнуло сонце полудня»; зникнення сарни — це смерть Лаури. Падіння у воду — образ поетичних плачів за коханою. (Примітка з італійського видання).

с. 166. «Забувши матері своєї храми у Пафосі і Кнідосі…» —Мова йде про Афродіту, богиню кохання, чиї храми були в містечку Пафосі на Кіпрі і в ста­родавньому місті Кнідосі в Малій Азії. За античною міфологією, Афродіта на­родилася з морської піни біля Пафоса.