Пауль Целан - Нічийна троянда

Quatorze / juillets. Et plus de neufautres (франц. «Чотирнадцять / липнів. І більше, ніж дев'ять інших). 14 липня, перший день, який Целан 1948 р. провів у Парижі, є національним святом на честь штурму Бастилії (1789), яке зазвичай відзначається на вулицях піснями й танцями. Форма множини вказує на 14 таких святкових днів від 1948 р. до часу виникнення вірша, більше дев'яти років лежать між листопадом 1938 р., першим Целановим перебуванням у Парижі, й липнем 1948 р.

ім'я Осип — російський поет Осип Мандельштам, якому присвячена збірка «Нічийна троянда».

Див. примітку 88.

Текіа! (гебр.) — особливий, розтягнутий в часі, вид сурмління у баранячий ріг (т. зв. шофар), до якого вдаються на єврейський новий рік (Рош Гашана) та у день прощення й покаяння (Йом Кіппур).

авґури (лат. augur від avis — птах) — жерці, що тлумачили в Давньому Римі волю богів за польотом птахів, падінням блискавки та іншими природними й небесними явищами.

Зимова казка — алюзія на драму Вільяма Шекспіра «Зимова казка» й поему Генріха Гайне «Німеччина. Зимова казка». У драмі Шекспіра королівство Богемія локалізується біля моря (географічна помилка англійського драматурга).

край трьох літ моєї матусі — під час Першої світової війни мати Целана зі своєю родиною знайшла притулок в одному богемському селі біля Брюнна (Брно).

Моравська низовина єднає Чехію зі сілезькою низовинною бухтою.

Нормандія-Німан — французька ескадрилья «Нормандія — Німан» брала участь у боях Другої світової війни, зокрема у Сталінградській битві, на радянському боці, про що розповідає однойменний французько-радянський фільм режисера Жана Древілля (1959).

Альба — (лат. Alba, від albus — білий) — латинізована назва річки Ельби.

Таруса — російське містечко на Південному Заході від Москви, розташоване на Оці (Калузька обл.). В 1961 р. Целан отримав від свого друга юності Еріха Айнгорна, який проживав у Москві, поетичний альманах «Тарусские страницы», де, між іншим, були опубліковані також вірші Марини Цвєтаєвої. Цей альманах вважається важливим літературним документом епохи, який знаменував початок хрущовської «відлиги» й послаблення цензури. У своїх листах Целан називає цей альманах «книгою із Таруси». В Тарусі проживала вдова Мандельштама Надєжда, з якою Целан вступив у листування.

Все поэты жиды — злегка видозмінений рядок з вірша Марини Цвєтаєвої «За городом» («Поэма конца»), який звучить так: «В сем христианнейшем из миров / поэты — жиды».

Сузір'я Пса — назва двох сузір'їв: Великий Пес (лат. Canis major) розташований південніше від екватора, Малий Пес (лат. Canis minor) — трохи північніше від нього. Тут мова, ймовірно, йде про Великого Пса.

Яскрава зоря й білий карлик асоціюються з Сиріусом, який ще називають зіркою Пса, або Собакою Оріона. Сиріус — це візуально-подвійна зоря, тобто зоря, що має зорю-супутника (білий карлик), яку можна безпосередньо спостерігати в телескоп.

Див. примітку 98.

Pont Mirabeau — міст через Сену в 15-му районі Парижа. Оспіваний в однойменному вірші французького поета Ґійома Аполлінера. Ймовірно, саме з нього в квітні 1970 р. Целан здійснив свій фатальний стрибок у небуття.

Et quels / amours! (франц. «І яка любов!») — злегка видозмінена цитата з вірша Гійома Аполлінера «Міст Мірабо».

Пояс Оріона — сузір'я Оріона розташоване на небесному екваторі перед сузір'ям Великого Пса. Його легко розшукати за трьома блакитними надгігантами, що утворюють астеризм Пояс Оріона: За давньогрецьким міфом, Оріон, син Посейдона, був мисливцем. На полюванні його супроводжував небесний пес Сиріус. За один із неблаговидних вчинків Оріона було осліплено, однак, отримавши від свого батька здатність ходити по хвилях, він морем дійшов до володінь бога сонця Геліоса, проміння якого повернуло йому зір. Невпинне просування Оріона на Схід збігається з вектором руху Целанового вірша.

Посох Якова — три зірки Поясу Оріона утворюють Посох Якова. Крім того, тут наявні також інші асоціації, насамперед з біблійним праотцем Яковом, праобразом вигнанця; з апостолом Яковом, до могили якого в Сантьяго де Компостела (іспанська Галісія) здійснюється паломництво, під час якого паломники тримають в руках посохи (апостол Яків вважається патроном паломників); «посохом Якова» в добу середньовіччя називали також інструмент для морського орієнтування (попередник секстанта).