Пауль Целан - Нічийна троянда

(Пер. П. Рихла)

Фріулі-Венеція-Джулія — область у Північній Італії. Тут курсивом цитуються рядки зі створеної в 16 ст. «Пісні ландскнехтів», яка була записана у 18 ст. німецьким фольклористом Ґеорґом Форстером.

бо тоді квітував рожевий мигдаль. / Рожевий мигдаль, можжевий риґдаль. / Рожевий сандаль, сажевий рондаль. / А також мигдаль-лавандаль. / Менораль — словесна гра, заснована на принципі метатези, яка не піддається перекладові, оскільки видозмінені форми набувають в німецькому тексті Целана нових значень, які неможливо відтворити іншою мовою. Так, напр., нім. «Mandelbaum» (мигдаль) набуває внаслідок звукових трансформацій семантичних значень «Machandelbaum» («ялівець») та «Chandelbaum» (світло, свічка, де наявні також асоціації з семисвічником — єврейською менорою). У цій словесній грі прихована також алюзія на жорстоку казку братів Ґрімм про вбивство батьками свого сина, кістки якого ховають відтак під ялівцем, «Von dem Machandelboom" («Про ялівець»). В укр. перекладі ці значення частково відтворені в епітеті «можжевий», спорідненому з рос. словом «можжевельник» («ялівець»), та штучно утвореному слові «менораль», що етимологічно споріднене з «менорою».

супроти / чуми — епідемія чуми традиційно була приводом для єврейських погромів (згадується також в повісті Генріха Гайне «Рабі з Бахераха»). Не виключено, що тут присутні також ремінісценції з роману французького письменника Альбера Камю «Чума».

ЕРРАТИЧНЕ — від франц. erratique — блукаючий. Вживається головним чином в геології, напр., коли йде мова про т. зв. ерратичні валуни, що були перенесені льодовиком на великі відстані й складаються з пород, відсутніх у місцях їх відкладення.

…ШУМИТЬ ДЖЕРЕЛО — автоцитата останнього піввірша поезії «Кристал» зі збірки «Мак і пам'ять». Три крапки вказують на те, що їй передували інші слова.

Пізніше троянд — трансформація опущеної першої частини останнього вірша поезії «Кристал» зі збірки «Мак і пам'ять»: «Пізніше на сім троянд шумить джерело».

RADIX, MATRIX (лат. — корінь, матка).

Корінь Авраама, корінь Єссея. Авраам — біблійний персонаж, родоначальник багатьох народів (Буття, 17:1), один з трьох праотців всього людства, поряд зі своїм сином Ісааком та внуком Яковом; Єссей — батько Давида. В родоводі Христа ім'я Єссея згадується у Євангеліях від Матвія (1, 3–5) та від Луки (З, 32–34).

Чорноземе — алюзія на один з віршів Осипа Мандельштама з воронезького циклу («Воронежские тетради»), що зветься «Чернозем».

Рабі Льов — празькому рабі Льову Бен Бецалелу, що жив у 16 столітті, приписувалися різні магічні здібності, зокрема, його вважають творцем оживленої ним глиняної істоти — Ґолема. На цій легенді заснований також однойменний роман австрійського письменника Ґустава Майрінка (1868–1932).

MANDORLA (італ. «мигдалина»). В християнському іконописі — мигдалеподібний сяйний ореол, що оточує фігуру Христа.

Дводомний, вічний. «Дводомний» — біологічний термін. Дводомні рослини — це рослини, які мають одностатеві квітки, себто одностатеві чоловічі (тичинкові) і жіночі (маточкові) квітки розташовані в них на різних особинах (верба, тис, кропива, кошачі лапки тощо). Тут втілені уявлення єврейської містики про дуалізм чоловічого й жіночого в сутності Бога (Шехіна — це жіночий первень Бога). «Вічний» — ім'я Бога у юдейській традиції, введене Мозесом Мендельсоном (пор. «Itternel» одного з вождів Реформації Жана Кальвіна).

СИБІРСЬКЕ — тут Сибір, як місце заслання, асоціюється з холодом і самотністю. Тлом вірша є сибірське заслання Мандельштама, який наприкінці 1938 р. загинув у пересильному таборі «Вторая речка» біля Владивостока.

Молитви над луком — маються на увазі чарівні заклинання мисливців, які промовляються над луком перед полюванням. Вони покликані забезпечити мисливську удачу.

BENEDICTA (лат.) — благословенна. Це цитата з латинського гімну „Ave Maria“, в якому є такі слова: „Ave Maria, gratia plena, Dominus tecum: Benedicta tu in mulieribus et benedictus fructus ventris tui, Jesus“. — Цей текст спирається на вірші «Євангелія від Луки»: «Радій, благодатная, Господь з тобою! Ти благословенна між жонами» (Лк., 1,28) та «Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї» (Лк., 1,42).