Валентин Кудрицкий - Втомлені гори

Хто б тікав в нас з України?
А так ладні і в болото,
Щоб не бачить цю сволоту.
– Ну хіба ж це, добрі люди,
Не настав уже прогрес?
Кинув ти красуні долар –
І… качай до ранку прес!
Дві подружки, Катя й Ната,
Лізуть дядечку в штани:
– Ми себе покажем в сексі,
Тільки б не було війни!
Ті ж подружки, Катя й Ната,
Лізуть дядечку в штани:
– Краще будем хрен смоктати –
Тільки б не було війни!
Пустяки, що наші баби
Зайняли всі бардаки,
Та зате у нас літ сорок –
Не було уже війни!
Приучають наших любих,
Щоб ті не пручалися,
І за бакси, та за марки
З кожним... родичалися.
25.11.2000 р.
– Куди їдете, дівчата?–
Гриць питає Варочку.
– А куди ж іще? В Європу
По гуманітарочку...
На дорозі Окружній
Гриць освідчився одній,
А вона йому: ай-ай,
Бабки є? А ні? – валяй!
На Окружній усі ділянки
Зайняли малі пацанки,
Там за баночку ікри
Куди хочеш – всіх веди.
Дві гетери, як пантери,
Не підходь, бо загризуть.
І куди це нас ткаченки
Із морозами ведуть?
Я можу працювать й ночами –
Були б панелі і мости.
Мій бізнес в мене між ногами...
А покажи, що маєш ти?
З нас уже не тільки кури
А сміються і слони,
Ну а "Факти" на весь голос:
– Тільки б не було війни!
Бідним пруть – у хвіст і в рот,
А він каже, що народ,
Та який же ти народ,
Як відкрить боїшся рот?
17.11.2000 р.
Хлопці в нас ого!– кмітливі,
Палець в рот їм не клади,
Ще таких два Лазаренки
І не тре’ буде війни.
Що нам гори, що нам ріки,
Адже ми уже пани,
Можна жить й в чужій державі –
Тільки б не було війни.
От які вони насправді
Наші доблесні сини,
То ж якої, вибачайте,
Не хватає ще війни?
Що ж ви, хлопці, натворили,
А ще доблесні сини,
Адже ми вже так живемо
Що не треба і війни.
Ми уже не комуністи
Та проте, і не пани,
Поки маєм ще штанішки,
А як зносяться вони?
От як думають насправді
Супермени-хапуни,
То ж ото вони й волають
Тільки б не було війни!
То дарма, що в нас голодні
Всі пенсіонери,
Та зате в нас незалежні
Навіть піонери!
Щось не те воно в державі
Твориться, я знаю,
От що значить жить, як кажуть,
Моя хата скраю.
Йолочки, ой йолочки,
Йолочки та палочки,
В нашій вільній появились
Новенькі давалочки.
Аби нашим депутатам
Пенсії, як нам дали,
Отоді б хотів побачить –
Як змогли б ті без війни?
11.5.2000 р.

АДВОКАТ
Ти правий, чи ні? Не знаю,
Платиш гроші – захищаю.
Я – Радянський адвокат,
Той, хто платить, тому й брат.
5.5.1980 р.

ХИТРЮЩИЙ
От хитрющий Президент наш
/Тут вже нічого казать/,
Як дозволив гнать горілку –
То і цукру не дістать.
12.10.1992 р.

ЩОБ ДУМАЛИ СЕРЦЕМ
Щоб думали люди серцем,
А любили розумом –
То були б міста і села
Всі покриті золотом.
25.1.2001 р.

ЩОБ БУВ Я БАГАТИМ
Щоб я сильнішим був від Зевса,
Або прем’єром на землі,
Я б золоту зробив машину
І з жадними б втопив в Дніпрі.
10.11.1961 р.

БОГ І САТАНА
Я не знаю, є Бог чи немає?
Але знаю істину одну:
Якщо честі й совісті немає,
В тій душі шукайте – сатану!
12.2.1990 р.

БЮРОКРАТИ І ФАКТИ
– Хто сказав, що партократи
Хочуть все від нас відняти?
Ні, не все. Потрібні факти?
А Чорнобильський реактор?!
12.1.1990 р.

ГРЕЧКОСІЇ
Мій край був краєм гречкосіїв,
Сьогодні – втрачених надій,
Бо від Молдавії до фінів –
Законний рекіт і розбій.
11.3.2000 р.

КОМУНІСТ
У кого був червоний ніс –
Ото був справжній комуніст,
Він був за банки і за трасти,
Він був за все – де міг щось вкрасти.
11.1.2000 р.

СПРАВЖНІЙ КОМУНІСТ
Кожний справжній комуніст –
Поки в крісло він заліз.
А як в крісло він заліз –
То й забувсь, що комуніст.
7.9.2000 р.

НАД ГОРОЮ
Над горою вітер віє,
Над горою хмари мчать,
Баба вип’є – молодіє,
Ніби бабі – двадцять п’ять.
30.10.2006 р.

СНІГИ В РОСІЇ
Випали сніги в Росії,
Всі дороги замели,
Українці винуваті –
Німцям хліба не дали.
30.10.2006 р.

ПРО НАРОД
Тільки й мови про співачок,
Про шляхетних держиморд,
Ну а ті, що сіють, віють –
Ніби вже і не народ.
12.8.2006 р.

ПРО ПОРЯДНІСТЬ
Той, хто добро для людства робить,
Той не питає про ціну,
Той його творить, творить, творить –
Як кожен рік нам Бог весну.
10.12.1981 р.

ПРО ГЕНІАЛЬНІСТЬ
Душа оголилась, як поле квітуче,
Коли по тім полю промчавсь ураган,
Донині я думав, що я просто – геній,
Насправді ж, на жаль – Геніальний Баран.
Читать дальше