Валентин Кудрицкий - А листя падають...

Повний дурачок..
1.1.1983 р

НАЙБІЛЬША МРІЯ
Моя ти заєнька, моя ти чарівничко,
Не видихнусь, не налюблюсь, о ні!
В твоїх очах ховаються синички,
В твоїх очах смородинки ясні.
В тобі я бачу ліс і чую шепіт поля,
Як квіточки заманюють комах,
В тобі я бачу як гуляє воля
Під зіроньками в полі, ніби птах.
В тобі я бачу гори і долини,
Я чую голос неба і дібров,
В тобі живуть всі таїнства калини
Які мою і всіх бентежать кров.
О, сонечко моє! Моя найбільша мрія!
І кращої від тебе я не знав,
Але себе тобі я не довірю,
Хоч все життя таку як ти шукав.
7.1.1983 р.

ПІД ЗОРЯМИ
Дай хоч на тебе погляну,
В очі твої подивлюсь,
Глянь, яке зоряне небо
А я, як хлопчисько боюсь.
Дай, грудоньки поцілую,
Дай, я тобою дихну,
Дай, я тебе молодую
Просто візьму пригорну.
Дай, хоч поніжусь тобою,
Боже, як хочеться жить!
А роки біжать, ніби потяг
Якого вже не зупинить.
Дай, хоч на тебе погляну,
В очі твої подивлюсь,
Глянь, яке зоряне небо,
А я, як хлопчисько боюсь.
7.8.2006 р.

ЧУЖІ ПО ДУХУ
Твій гріх тобі простить не зможу,
Тому не стій і не проси,
І посмішку, немов мінозу
Свою ти іншому неси.
І хоч я думав, що ми рідні,
Але по духу зовсім ні,
Бо вже пісні мої, як стогін
Від лицемірства і брехні.
Тому мені уже байдуже,
Куди й до кого ти підеш,
Хоч би вже як мене любила,
І я тебе до речі теж.
І, може буть - брехня солодша
Та не дури саму себе,
А ти б змогла мені простити -
Якби я зраджував тебе?
6.10.2003 р.

КВІТУЮТЬ АЙСТРИ
По скронях вже зима гасає
А серце просить, зупинись,
А ти ще й досі все літаєш,
І так же дика, як колись.
Біля двора квітують айстри,
В садку гірлянди зрілих слив,
Як жаль, що ми ще й не зустрілись,
А я тебе вже розлюбив.
30.10.2003 р.

НАЙБІЛЬША РАДІСТЬ
Дай мені краси напитись
Й нічку порозкошувать,
І тоді тобі ні в чому
Я не зможу відмовлять.
І до спини рівноправ'я,
Аби міг щасливим буть,
За найбільшу б прийняв радість
Вічним рабом твоїм буть.
28.1.1983 р.

ЯК ТИ ПРИХОДИШ
Як приходиш ти до мене -
Все тоді в мені кричить,
Чорне робиться зеленим,
Навіть сич і той свистить.
І сильніше серце б'ється,
Все в душі тоді горить,
Боже мій! Яке це щастя
У житті тебе любить!
28.1.1983 р.

ЯКЩО НЕ ПРИЙДЕШ
Нащо вам те, що вам не треба,
Навіщо той - кого не ждеш,
Навіщо вам потрібне небо,
Якщо його не піднесеш?
Нащо давать людині слово
Якщо те слово підведеш,
Нащо підскубувати брови,
Як до коханого не йдеш?
28.1.1983 р.

ВОЛОШКОВІ КРИНИЧКИ
Роки не торкнулись твого личка,
Ще квітують маки на вустах,
І горить вогонь в твоїх криничках,
Ніби мак червоний у житах.
Скільки раз я падав, піднімався,
Скільки квіточки я ті зривав!
Поки я усе-таки добрався
До тієї, що завжди шукав.
16.2.1983 р.

ВІЧНЕ БАЖАННЯ
Хто кохає - щастя має,
Не боїться грому,
Той кохану дожидає
Й під дощем додому.
Той сміється і радіє
За людей і себе,
Той ніколи не старіє,
Як Дніпро і небо.
Той сміється, і радіє,
Має добру вдачу,
Той нічого не жаліє,
Як кохану бачить.
Той завжди біжить до неї,
Як козак в степу до феї,
Бо завжди в житті він хоче
'Влізти' в пазуху дівочу.
12.12.1982 р.

ОЧІ СОВІСТІ
Моя любов - як Всесвіт безкінечна
І чарівна, як зорі у віках,
Проте, вона я знаю недоречна,
Бо з нею я, немов, підбитий птах.
Моя любов це - болі і невзгоди,
І блискавки, що в небі, і в гаю,
Але вона давно по за законом,
Бо не свою я а чужу люблю.
Люблю в підпіллі: пристрастно, ревниво
І кожну мить готовий на двобій,
За що себе давно не поважаю,
За те що я чиню, немов розбій.
Ну як це так, в чуже забравшись жито,
Їй говорить, що я тебе люблю?
Це ж треба буть природженим бандитом!
А я дружину хочу мать - свою!..
30.1.1983 р.

ІНКОГНІТО
Хоч в мені ти плоть від плоті -
Та тебе я відпущу,
Хоч без тебе, як без неба,
Як без вітру і дощу.
Кожну ніченьку ти снися,
Кожен день на язиці,
Ледь піднімусь й ще не вмиюсь,
І пішло все про... млинці.
Ну чому любов жорстока,
Скільки зваб в ній і біди? -
Варто лише закохатись,
Щоб її ловить сліди.
А тому, прости кохана,
Хай хоч як тебе люблю!
Тільки з вкраденим коханням,
Знаю, що не проживу.
31.1.1983 р.

ДВІ КРИНИЧКИ
Він пригрівсь біля твоєї довірливості,
Пив за здравіє, бариню грав,
І завжди присягався у вірності
В тій - якої ніколи не мав.
А тому, скільки я пам'ятаю,
Ти була, ніби в тіні ночей,
Читать дальше