Валентин Кудрицкий - А листя падають...
Здесь есть возможность читать онлайн «Валентин Кудрицкий - А листя падають...» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2009, Издательство: Профі, Жанр: Поэзия, Юмористические стихи, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.
- Название:А листя падають...
- Автор:
- Издательство:Профі
- Жанр:
- Год:2009
- Город:Київ
- ISBN:нет данных
- Рейтинг книги:3 / 5. Голосов: 1
-
Избранное:Добавить в избранное
- Отзывы:
-
Ваша оценка:
А листя падають...: краткое содержание, описание и аннотация
Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «А листя падають...»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.
Народився автор на Житомирщині серед мальовничої природи, яка надихнула його /як і його землячку -/Лесю Українку/ на поетичний лад, глибоко зачепивши ще в юності струни душі.
Тому більшість його поезій присвячені найкращим людським почуттям /і в першу чергу/ любові до найсвятішого на світі - до Жінки.
Струни його серця дзвенять таким ліризмом, глибиною щирості і правди. Манера його письма наближається до пісенно - народної творчості, а тому його поезія самобутня, без нашарувань впливу ззовні. Хоча в деяких інколи чути знайомі інтонації, зустрічаються вже знайдені поетичні образи.Але це лише збагачує його твори, не перекриваючи його світосприйняття.
Поряд із ліричними творами автор пише гумористичні і сатиричні, в яких гостро відгукується на проблеми сьогодення. Серед них - байки, частівки, сатиричні куплети. І в них він яскраво демонструє майстерне володіння словом. Дістається в його гуморесках бюрократам, хапугам, ледарям і новоспеченим олігархам і всіляким прой дисвітам. В цій збірці є твори і з елементами еротики. Але автор в них не переступає межу дозволеного, дотримуючись моральних канонів. Історія багата на імена поетів, які не обійшли і цю грань творчості.
А тепер читачеві хочу сказати, що автор не професійний поет. Свого часу він закінчив будівельний технікум і все життя працював на будовах України, Сибіру. І часто після праці біля багаття читав свої вірші товаришам, які називали його "наш поет".
Життєвий досвід, зустрічі з поетами Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою, Сільвою Капутікян, Знайомство з Василем Симоненко, Станіславом Жуковським, Миколою Сингаївським та багатьма іншими допомогли йому сформувати власне світобачення, свою манеру письма, свій образний стиль. І хоча автор дав збірці назву з осінніми інтонаціями, душа його, як в юності молода, і струни серця знову чекають в образі дівчини красуню - весну. Хочеться побажати читачеві самому переконатись в щирості цих слів.
Заслужений діяч мистецтв України МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
А листя падають... — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком
Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «А листя падають...», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.
Интервал:
Закладка:
Дві криниченьки замість очей.
16.2.1983 р.
БЛИСКАВКА
Блиснули очі, мов блискавка з ночі,
Жаром вогню обпалило лице,
Грім відгримів і сховавсь в лісі вечір,
А погляд як пік - так і досі пече.
Важко пройти як тобі вісімнадцять
Ніжне дівоче лице
Те, що тебе, ніби блискавка грушу
В полі вогнем обпече. 6.3.1986 р.
ОДА
присв'ячена колективу художньої
самодіяльності з Красницького
воєводства з Польської республіки
ФРАНЦІШЕКУ
Цілий вечір чарував ти
Посмішками, друже,
І за це тобі, Францішек
Дякую я дуже.
Скільки років наші люди
Не бачили миру,
А сьогодні, як братів вас
Зустріча Немирів.
Краков'як, мазурку-польку
Ми також любуєм,
За які від всього серця
Барзо вам дзінькуєм.
Ну а наші українські
І 'Червону руту'
Я б хотів і ще з вуст ваших
В Києві почути.
Дуже вдячний вам за танці,
За пісні спонтанні -
Файній панночці Барбарі
Й незрівнянній Анні.
Хай вже вибачить дружина,
Ніби й не старався,
Та, проте, по 'самі вуха'
В вас я закохався.
25.11.1978 р.
АНТИЛОПА ГНУ
В савані Сонечко палає
І пестить антилопу гну,
Мабуть тому я й біг до тебе,
Бо знав я що не дожену.
5.4.2004 р
БУКЕТ НА АСВАЛЬТІ
Там, де з тобою ми бродили
По золотистому піску -
Сьогодні заасвальтували
Згадки про молодість мою.
І нова площа світлом грає,
А я, немов юнак стою,
Бо знову стрів у тому краї
Я другу молодість свою.
Проходить дівчинка білява
В якої коси розплелись,
Така ж вродлива і лукава
Як та, що в юності колись.
Гукаю:
-Стій! Куди ж ти ,Ганю,
Невже своїх не впізнаєш?
Вона ж мені:
-Я вас не знаю,
Даремно, дядя, пристаєш.
-А де ж твоя, скажи, матуся?-
Звернувсь до неї тут же я,
-Я не Гануся, я - Настуся,
А Ганя - матінка моя.
І знову в пам'яті косички
Повизирали, ніби цвіт,
А на доріжці, де вербички -
Стояв букет юначих літ.
31.1.1986 р.
ЩОБ ХОТІЛОСЯ ЖИТЬ
Напий моє серце коханням
І душу таким почуттям,
Щоб міг без докорів вагання
Завжди милуватись життям.
Зігрій моє серце любов'ю,
Навіщо нам душі томить?
Якщо ми родились з тобою
Для того - щоб вічно любить.
26.11.1968 р.
НАЙБІЛЬШЕ ЧУДО
Колись і я був кучерявий
І там, де нині толока,
Буяв оазис конопляний -
Приманка для молодняка.
Лице, яке рум'янцем грало,
Немов скотилося з гори,
Вже потемніло і прив'яло,
Мов поорали трактори.
Живіт став, як карикатура,
Немов туди запхали м'яч,
Що не поможе й фізкультура,
Хоч ти кричи, хоч гірко плач.
Ніхто до тебе не підійде,
Хоч ти на Місяць вовком вий.
О, боже, любий, боже милий!
Чому нещасний я такий?
Та я однако не здаюся,
І як стояв - стою в строю,
Бо я жінок - хвалити Бога
Ще більше, як любив - люблю.
Бо всі вони - то божі квіти,
Ну як їх можна не любить? -
Коли вони дарують літо,
Навіть, коли мороз тріщить.
На їх поглянеш - жить охота!
Який же треба ще прогрес?
Як біля вас жіноча врода -
Найбільше чудо із чудес.
18.8.1982 р.
КОЛИ Я З ТОБОЮ
Ти, як вино в бакалі граєш:
Чим більше п'єш - тим більш кохаєш.
І я захоплююсь тобою
Так, як скрипаль на скрипці грою,
І більшого не треба раю,
Як я на скрипочці цій граю,
14.5.2004 р.
ЗАБУДЬ ПРО ВСЕ
О, люди нашої планети,
Досить вже хникать і стогнать!
А вийдіть в поле, як поети,
Щоб божим ранком день почать.
Махніть ви жайворам привітом
У небо, де хмарки біжать,
За що вони вас ціле літо
Будуть піснями розважать.
Постій, помилуйсь божим світом,
Творцю за щедрість поклонись
І, як нема у тебе жінки,
То ти на Бога не гнівись.
Постій, прислухайся, поніжся
Дібровами, що гомонять.
Бо жінка гарна до заміжжя,
Коли її ще всі хотять.
Постій, помилуйся гаями,
Й на тих, хто любить - не гнівись.
І, навіть, як не віриш в Бога,
Йому одначе поклонись.
І відірвись від дум насушних,
Забудь про все ти - хоч на мить,
І ти відчуєш як до тебе
Із поля казка прибіжить.
19.2.1983 р.
ЯКБИ НЕ КОХАННЯ
Що не кажіть ви а кохання -
Одне з найбільших в світі див,
Бо в ньому всі людські бажання
Які Бог в душу нам вселив.
З нього бере початок вірність,
У ньому радість, і біда.
І, як не дивно, в ньому - вічність,
І філософія життя.
Навколо крутиться планета,
Навколо зорі і світи,
І, щоб нам Бог не дав кохання,
Нам би й поетів не знайти.
24.6.1982 р.
ТАМ, ДЕ ЖАЙВОРИ
Ніби пух лебединий
Над рікою туман,
Скільки років я мріяв
Читать дальше
Интервал:
Закладка:
Похожие книги на «А листя падають...»
Представляем Вашему вниманию похожие книги на «А листя падають...» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.
Обсуждение, отзывы о книге «А листя падають...» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.