Валентин Кудрицький - Планета Х

От би ти попалася в роки молоді,

Як душа ще рвалася будь-куди тоді,

Як у кожну щілинку лізла вража сила

Та, що як був парубком – по світах носила..

Що ж ти, дорогенька, вже тоді прийшла,

Як я з себе витрусив всю красу сповна.

А тепер, рідненька, ти прости мені,

Бо кому потрібні вже чужі пісні?.

22.2.2013 р.

ДИХНИ НА МЕНЕ!

Дихни на мене ніжною журбою,

Щоб все життя міг ніжитись тобою!

22.2.2013 р.

МОВЧАТЬ ВОЛИ…

До чого люд наш довели,

Що всі ревуть вже, як воли.

13.3.2013 р.

ДЕНЬ ЗГАСАЄ

Вже ясний день в очах згасає,

А на душі – переполох,

За що тебе жінки кохають,

Якщо у тебе Бобик… здох?

24.5.1978 р.

ЧОМУ СМІЄТЬСЯ НАТА?

– Ти чому смієшся, Нато?

– Бо горить в сусіда хата.

– Як ти можеш? В людей горе!

– Зате тепло скрізь надворі!

От, який ще є народ!

Драть би в хвіст його і в рот.

4.2.2013 р.

ЧОМУ ВЕСЕЛА ДУНЯ?

– Чом така весела, Дуня,

– Бо горить в сусіда клуня.

2.2.2013 р.

КУМ І КІНДРАТ

Реготів кум із Кіндрата,

Що у того горить хата,

А як в свій вернувся двір,

І сарай уже згорів.

Бо почув Бог дурня того

І спалив його самого,

Щоб ніколи не радів,

Як горить в сусіда двір.

4.2.2013 р.

Я ЧИНІВ НЕ ПОВАЖАЮ

Я чинів не поважаю,

Бо ціную більше ум,

А тому завжди й чекаю

Що нам скаже дід Наум.

17.9.1976 р.

Я ЧУЮ ЯК ПОТЯГ ГУДЕ

Я чую як потяг гуде,

Як в полі розгулює літо,

Я бачу, як люба до мене іде

Й несе повну пазуху квітів.

Я чую медові її слова,

І бачу, як Сонце, – світанки,

Від котрих у мене шумить голова,

Неначе я йду від циганки.

О, як тоді хочеться жити і жить,

І ніжитись сонячним променем,

Коли жито в полі шумить і шумить,

І з вами не збита оскоминка.

27.2.2013 р.

ПЛАНЕТА НАДІЙ

О, моя ти Плането надій,

Більш, крім тебе ніхто не потрібний,

Залишись біля мене й постій,

Й подаруй мені трішечки літа!

Жаль мені залишати цей світ,

І букети жіночих кросвордів,

Коли тільки пізнав я цей цвіт

І красу солов’їних мелодій.

Ой, як хочеться ніжить, радіть,

Й біля жінки, як листя тремтіти,

Й під берізкою десь посидіть.

Й роздягти там її на все літо.

А над річкою птахи летять,

І гуде перевтомлене небо.

Ой, як хочеться всіх вас кохать

І наблизити кожну до себе.

26.2.2013 р.

ЖУРБА ЇСТЬ ДУШУ

Журба їсть душу, як іржа залізо,

І пожалітись нікому, хоч плач,

Які думки, як йду до тебе – лізуть,

А ти кричиш на мене, як палач.

21.5.1983 р.

БІЛЬШЕ ВИДОВИЩ

Чого б ви варт були артистки,

Не дай вам попочку і цицьки?

Чим менш таланту дівка має,

Тим вище ноги задирає.

Ото раз-два вам підняла

І перше місце зайняла.

Ну, а мужик такий він овощ,

Йому аби побільш видовищ.

8.12.2012 р.

МІНИ І МІНОШУКАЧІ

В санаторії щозміни,

Як заїзд, так нові міни,

І як тільки: «ахтунг, ахтунг»

Вам об’являть приймачі,

То ідуть на полювання

Тут же міношукачі.

І розгулюють по місту

Із мечами до колін,

Поки всіх не розмінують

В санаторії тих «мін».

17.11.2012 р.

ЧОРНА ДІРКА

Ну ж і душа у шефа, ніби – бодня!

Скільки не дай, то все в ту душу йде,

Ніби у нього там якась безодня,

А він і ще тягне й тягне.

21.5.1983 р.

БОЖА БЛАГОДАТЬ

Вона дивилась пильно в очі,

Ну щиро – Божа благодать,

І так було щодня, щоночі,

Коли вона лягала спать.

23.5.1983 р.

ОТ ТАК СИЛА!

Ой, дівчата, ви дівчата,

Що ж це воно робиться!

На яку б із вас не глянув –

То таку і хочеться.

Ви погляньте на ті губки,

Та на тую мордочку,

От й попробуйте пройти

Проз таку ви горличку.

22.2.2013 р.

ПОКИ Я СТРІЧАЛАСЬ З ГРИЦЕМ

Поки я стрічалась з Грицем,

То з одним ходила «шприцем»,

А як стріла коваля –

То вся вулиця моя.

23.2.2013 р.

ОТ ТАК КВІТОЧКИ У ТЕБЕ!

От так квіточки у тебе, от так квіточки,

Хто ж добратись не хотів би до них літечком?

От би, Боже, мені дав ти тії… квіточки,

Я б від них би не відходив ціле літечко.

Бо як гляну на ту попу, на ті квіточки,

Бачу я, що там роботи… на все літечко.

Як би я хотів до всіх їх – притулитися,

І на кожній хоч на тиждень – одружитися!

Як за таку кнопочку

Та не випить «стопочку»?

23.2.2013 р.

НА ДАЧІ

Щоб я воду не носив,

Дощ мені садок полив,