Тарас Шевченко: Гайдамаки. Музыкант. Наймычка. Художник. Близнецы

Сказка о Еруслане Лазаревиче – популярна лубочна казка.

Каноник – тут церковна книга.

Дюма – Дюма Олександр (1803–1870), французький письменник, автор популярних романiв «Три мушкетери», «Граф Монте-Крiсто»

Тарасова ночь – розгром вiйськ польської шляхти гетьмана Конєцпольського 22 травня 1630 року повстанцями-селянами

Геральдический дуб – т. зв. «родословие дерево», родовiд.

Император Петр III – царював в Росiї в pp. 1761–1762; походженням був нiмець iз Голштiнiї.

Портупей-майор – старовинний вiйськовий чин.

Иван Леванда – церковний оратор (1736–1814).

Великий Запорожский Луг – низина лiвобережжя Днiпра, нижче порогiв, вкрита озерами та чагарниками; тут запорожцi

Генерал Текелий – генерал, пiд керуванням якого вiйсько Катерини II захопило Запорозьку Сiч в 1775 р.

Читал Давида, Гомера и Горация – тобто знав мови староєврейську, класичну грецьку i латинську. Давидовi приписувалося складання так званого «Псалтиря»; Гомеровi – епiчнi поеми «Iлiада» i «Одiссея». Горацiй (65 – 8 pp. до н. е.) – римський поет, вiдомий своїми одами.

Бортнянский, Дмитрий Степанович (1751–1825) – композитор. З 1779 року був «директором вокальної музики i управителем

Охочекомонное и охочепешее ополчение – ополчення, що складалося з добровольцiв – кавалеристiв i пiхотинцiв.

На супротивного галла – проти французiв, мобiлiзованих Наполеоном для доходу на Росiю.

Зубастого французского зверя… – мова йде про Наполеона I.

А песен-то, песен каких восхитительных. – Далi перераховуються сентиментальнi пiснi, що були в модi на початку XIX

Прокопович, Петр Иванович (1775–1850) – органiзатор першої в Росiї школи бджiльництва, автор книги «Школа пчеловождения» та iн.

Виргилиевы «Георгики» – поема про сiльське господарство римського поета Вiргiлiя (70–19 pp. до н. е.), автора «Енеїди».

Биронов брат – брат временщика за царювання Анни Iоаннiвни (1730–1740), нiмця Бiрона – генерала росiйської армiї. Карл

«Украинский вестник» – журнал, що видавався з 1816 по 1819 р. у Харковi.

Гулак-Артемовский, Петр Петрович (1790–1865) – український поет, вiдомий також переробками од римського поета Горацiя

Эллиниста и гебраиста – знавця мов грецької та староєврейської.

Диоген наших дней – Дiоген (404–323 pp. до н. е.) старогрецький фiлософ, який нехтував вигодами життя. Жив у бочцi.

Князь Шаховской, Александр Александрович (1777–1846) росiйський письменник початку XIX ст., автор п'єси «Казак-

В знамение взятия Азова – 1696 року росiйське вiйсько, до складу якого входили i українськi частини, здобуло у туркiв

Матвеев Андрей Моисеевич (1701–1739) – росiйський художник-портретист

Разрушенный Батурин – 1708 року росiйське вiйсько пiд керуванням Меншикова здобуло i зруйнувало столицю Мазепи Батурин

Кой что из Шиллера – Шiллер, Фрiдрiх (1769–1805) – нiмецький поет

Коцебу, Август-Фридрих (1761–1819) – другорядний нiмецький письменник-драматург

«Жизнь коротка, а наука вечна» – дещо змiненi слова Мефiстофеля з росiйського перекладу трагедiї «Фауст» Гете (1749 —

Тит Ливий – староримський iсторик (59 р. до н. е. – 17 р. н.е.), автор великої працi про iсторiю Рима

Феодальный дукат – герцог або iнша знатна особа рицарського стану

Знаменитый пьяница Радзивилл – Шевченко має на увазi князя Карла Станiслава Радзiвiлла (1734–1790), одного з литовсько-польських магнатiв

Козак вельможа Трощинский, Дмитрий Прокопьевич (1754–1829) сенатор, мiнiстр юстицiї, український помiщик

«Малороссийская Сафо» – оповiдання кн. Шаховського, головною дiйовою особою якого є легендарна складальниця пiсень – Маруся Шурай.

Великий грамматик наш Н. И. Греч (1787–1867) – росiйський реакцiйний журналiст i словесник. «Великим» Шевченко називає

Козак Климовский – вигаданий складач пiсень у XVIII ст. (йому приписується пiсня «їхав козак за Дунай»). Саме його i зображує Шаховський в «Козаке-стихотворце».