Але як щодо ідеалів, з яких я почав цей розділ, – де суспільство саме формує себе через документ? Скажімо, конституцію? Ну, одна країна вирішила, що використання Scrum дозволяє розробити конституцію, яка дійсно відображуватиме волю народу.
У 2008 році по світу вдарила фінансова криза, якої цілком можна було уникнути. Великі банки випустили ситуацію з-під контролю, накопичуючи дедалі більше безнадійних боргів, які неможливо було повернути. Однією з країн, що постраждали найбільше, стала Ісландія. За підтримки держави місцеві приватизовані банки взяли на себе просто величезні ризики на фінансових ринках. Як кажуть на Волл-стрит, якщо ви не знаєте, хто в кімнаті дурень, то це ви. У цьому випадку дурнем була Ісландія. Сума грошей, яку вони заборгували, була приголомшливою як для такої маленької країни.
Урешті-решт, банківські оцінки у дванадцять разів перевищили розмір національного бюджету. Коли почався крах, ісландське «економічне диво» розлетілося на друзки.
Мешканці Рейк’явіка в гніві вийшли на вулиці та зібралися разом перед Альтингом, ісландським парламентом, тарабанячи каструлями та пательнями. Це отримало назву «каструльна революція», у результаті якої уряд, що допустив таку фінансову практику, мусив піти у відставку. До влади прийшли нові лідери, які пообіцяли нову конституцію.
Для написання цієї конституції деякі чиновники вирішили бути відкритими та заручитися підтримкою народу. Тому вони сформували конституційну комісію, яка вирішила задіяти Scrum . Комісія мала збиратися щотижня, приймати рішення щодо одного розділу документа і кожного четверга презентувати його громадськості.
Потім вони збирали відгуки людей через Фейсбук і Твітер. Усього за кілька місяців вони отримали новий документ, що мав величезну підтримку ісландського народу. Це стало новим вираженням того, як вони бачать себе.
На жаль, сили, яким фінансові махінації були на руку, завдали удару у відповідь. Після багатьох затримок – заплутувань, оскаржень та протидії волі народу – новий парламент, куди ввійшли ті самі партії, що допустили знищення економіки країни, вирішив просто проігнорувати нову конституцію. Ключову вимогу революції не було виконано. Принаймні досі.
Світ змінюється, і ті, хто полюбляє таємність та ошуканство, скоро зрозуміють, що їм більше нема де ховатися. Scrum змінює світ навколо них, і, попри весь їхній спротив, зміни неминучі. Система Scrum настільки швидка, прозора та уважна до побажань людей, що рано чи пізно переможе політиканів, які стоять на її шляху.
Змінюйтесь або помріть.
Як ми всі колись працюватимемо
Раніше в цій книжці я вже розповідав про принцип бойових мистецтв Шу-Ха-Рі . У стані Шу люди чітко дотримуються правил, щоб засвоїти ідеї, які за ними стоять. У стані Ха люди починають створювати власний стиль у межах цих правил, адаптуючи їх до своїх потреб. У стані Рі люди існують поза межами правил – вони втілюють ідеал. Спостерігаючи за справжнім майстром у стані Рі , неначе бачиш рухомий шедевр. Його чи її дії здаються неможливими, але це тому, що майстер став філософією у плоті. Ідея знайшла свою реалізацію.
Усе це є передмовою до того факту, що в Scrum існують деякі правила, і вам було б добре як вивчити їх, так і вийти за їхні межі. Я включив їх у додаток до цієї книги «Впровадження Scrum – із чого почати». Розділ за розділом я пояснював причини існування цих правил, заохочуючи вас, сподіваюсь, застосовувати їх у вашому особистому житті, вашій компанії та громаді. Проте парадокс цих правил у тому, що вони стирають кордони, вони створюють свободу – а багатьох свобода може лякати.
Однією з компаній, які навчились робити своїх співробітників вільними та оптимізувати інновації, є Valve . Її приклад показує, як ми всі можемо неминуче організувати самих себе чи для розробки кращого програмного забезпечення, чи визволення людей з бідності, чи для планування весілля, чи ремонту будинку.
Створена в 1990-х як фірма з випуску відеоігор, що розробила такі революційні хіти продажів, як Half-Life та Portal , компанія Valve працює на повному самофінансуванні й сама володіє всією своєю інтелектуальною власністю. Майже всі її понад триста співробітників працюють в одній офісній будівлі в місті Бельв’ю, штат Вашингтон. Компанія має понад п’ятдесят мільйонів клієнтів та заробляє сотні мільйонів доларів на рік. Причому головного начальника як такого в них немає.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу