б) засоби захисту права власності в деліктних зобов’язаннях;
в) позови про повернення майна, набутого чи збереженого без достатньої правової підстави;
3) спеціальні засоби захисту:
а) позови про визнання правочинів недійсними;
б) позови про захист прав співвласника в разі виділення, поділу та продажу спільного майна;
в) засоби захисту права власності померлих і осіб, визнаних безвісно відсутніми чи оголошених померлими;
г) засоби захисту прав власників від неправомірного чи правомірного втручання державних органів, органів місцевого самоврядування та в надзвичайних ситуаціях;
д) інші спеціальні засоби, зумовлені особливим колом уповноважених або зобов’язаних осіб і надзвичайними обставинами.
2) Право на підприємницьку діяльність. Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Але Конституція України містить ряд обмежень цього права: не можуть займатися підприємництвом посадові особи держави й органів місцевого самоврядування; не допускаються зловживання монополією і недобросовісна конкуренція; держава має право контролювати якість і безпечність виробленої продукції, послуг і робіт.
Екологічні права (право на чисте довкілля). Екологічні права та обов’язки громадян України – система юридично закріплених за громадянами повноважень та зобов’язань в екологічній сфері.
Соціальні права і свободи – це право на гідний людини рівень життя і соціальний захист із боку суспільства і держави. Конституцією передбачені наступні соціальні права: право на працю (ст. 43 Конституції України); право на страйк (ст. 44 Конституції України); право на відпочинок (ст. 45 Конституції України); право на соціальний захист (ст. 46 Конституції України); право на житло (ст. 47 Конституції України); пра-во на достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України); право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49 Конституції України).
Найбільш важливими із соціальних прав є право на соціальний захист і право на працю. Ст. 1 Конституції України передбачає, що Україна є соціальна держава. Відповідно до статей 17 і 46 Конституції України право на соціальний захист включає право на: 1) соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей; 2) забезпечення громадян: у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ст. 43 Конституції України змістом права на працю є можливість заробляти собі на життя працею, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується. Крім того, ст. 43 Основного Закону передбачає, що держава: по-перше, гарантує кожному рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; право на належні, безпечні і здорові умови праці; право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю; захист від незаконного звільнення; по-друге, зобов’язує державу: створювати умови для повного здійснення громадянами права на працю; реалізовувати програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб; по-третє, забороняє використання примусової праці; праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для 'їхнього здоров’я роботах.
Культурні (духовні) права і свободи – це право на залучення до багатств світової культури і на їх збільшення власною творчою діяльністю. Конституція України закріплює такі культурні права та свободи людини і громадянина: право на свободу творчості; право на результати інтелектуальної та творчої діяльності, право на освіту. Свобода творчості передбачає, що кожна людина має необмежене право на літературну, художню, наукову та технічну творчість. Право на результати інтелектуальної і творчої діяльності означає, що ніхто не має права використовувати або поширювати результати інтелектуальної чи творчої діяльності без згоди їх творця. Держава гарантує захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, пов’язаних із творчістю. Право на освіту передбачає, що кожна людина має право на доступне та безоплатне здобуття загальних і професійних знань, умінь, навичок. Держава гарантує надання державних стипендій і пільг учням і студентам. Громадяни, які належать до національних меншин, мають право навчатися рідною мовою або вивчати рідну мову в державному і комунальному навчальних закладах через національні культурні суспільства.
Читать дальше