В. Білоконев - Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

Правило 3. Щодо осіб, які вчинили тривалі або продовжувані злочини, закон про амністію застосовується лише у разі, якщо ці злочини закінчені до дня набрання ними чинності включно.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні”, дія закону про амністію не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію.

Судова практика свідчить про те, що судді зазнають деякі труднощі при визначені поняття триваючого або продовжуваного злочинів та при відмежуванні їх як між собою, так і від інших одиночних злочинів, зокрема, від злочинів з альтернативними діями.

В теорії кримінального права триваючий, продовжуваний злочин або злочини з альтернативними діями відносяться до одиночних злочинів. Сутність останнього злочину полягає в тому, що здійснення будь якого із названих в диспозиції статті Особливої частини КК діяння утворює закінчений склад злочину. При цьому однаково, вчинив винний одне із указаних діянь, два діяння або всі перелічені діяння [272] Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть. 2-е изд. – М. Изд-во БЕК, 1999. – С. 334. .

На Україні питання триваючих та продовжуваних злочинів найбільш всебічно були дослідженні І.О. Зінченко, яка триваючий злочин визнала як вид простого (чи складного) одиночного злочину, який є суспільно небезпечним, протиправним умисним діянням, і характеризується безперервним здійсненням складу закінченого злочину за рахунок тривалого невиконання обов’язків, покладених на особу кримінальним законом (бездіяльність) або за рахунок тривалого порушення встановленої заборони (дія) [273] Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання, с. 37. , а продовжуваний злочин – як вид простого (чи складного) одиночного злочину, який є суспільно небезпечне, протиправне діяння, що складається з двох або більш юридично тотожних, не співпадаючих у часі діянь, які посягають на один об’єкт спричиняють єдиний злочинний наслідок (в матеріальних злочинах), об’єднані єдиним умислом і спільною метою [274] Там же, с. 46. . Названі злочини відрізняються один від одного за характером вчинюваних дій. Триваючий злочин – це “безперервний злочин”, де особа вчиняє одну дію (бездіяльність), а продовжуваний злочин, навпаки, “перерваний злочин”. Тут мають місце два (або більше) тотожних діянь, відокремлених одне від одного проміжком часу [275] Там же, с. 48. .

Відповідно до ч. 3 ст. 4 КК часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

В науці час здійснення триваючого злочину визначається по різному. Так, одні вчені вважають, що часом вчинення триваючого злочину буде час вчинення дії або бездіяльності, з якого починається так званий “злочинний стан” [276] Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. Ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Концерн Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004 . – 1196 с. . Інші учені вважають, що часом вчинення триваючого злочину буде час припинення злочинних дій або бездіяльності [277] Матишевский П.С. Кримінальне право України. Загальна частина, с. 21-22; Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання, с. 37. .

На нашу думку, правильнішою є остання точка зору. Початком триваючого злочину є вчинення особою певної дії або бездіяльності, проте злочин вважається закінченим коли “злочинний стан” припиняється своєю течією. Наприклад, винна особа почала зберігати вогнепальну зброю з 10.10.2005 р. Дана вогнепальна зброя у неї була вилучена 23.11.2006 р. і саме з цього часу вважатиметься, що особа вчинила новий злочин, а не з 10.10.2005 р. Таким чином, якщо особа, незаконно зберігає вогнепальну зброю, затримана і притягується до кримінальної відповідальності за будь-який інший злочин, то її засудження, у тому числі і до позбавлення волі, не перериває триваючого злочину – незаконного зберігання вогнепальної зброї. Триваючий злочин у таких випадках продовжується і після проголошення вироку по іншій справі, а при подальшому засудженні за цей триваючий злочин покарання повинне призначатися згідно вимог ст. 71 КК.

Початком вчинення продовжуваного злочину є виконання першого із декількох юридично тотожних діянь, а закінченням – момент вчинення останньої із запланованих злочинних дій, тобто досягнення тої спільної, єдиної мети, до якої прагнув суб’єкт цього злочину. З цього моменту… є можливим застосування акту амністії [278] Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання, с. 46. .