В. Білоконев - Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

Варіант 4.Акт амністії набрав чинності після вчинення першого та нового злочину. При цьому дії закону про амністію не поширюються як на перший так і на другий злочин. В цьому випадку призначається покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК і амністія не застосовується до особи.

Варіант 5.Акт амністії набрав чинності після вчинення першого та нового злочину. При цьому дії закону про амністію поширюються на перший але не поширюються на другий злочин. В цьому випадку застосування або не застосування амністії до особи залежить від форми вини вчиненого нового злочину, оскільки згідно з п. “г” ст. 7 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 р., Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р., Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. та Закону України “Про амністію” від 11 липня 2003 р., амністія не застосовується до осіб які після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, знову вчинили умиснийзлочин.

Таким чином, якщо особа вчинила другий злочин умисно, амністія не може бути до неї застосована, так як є безумовна причина яка забороняє застосування амністії до засудженого. Однак, якщо особа вчинила другий злочин з необережності, то за вчинення першого злочину до неї може бути застосована амністія.

Приклад:Вироком місцевого суду від 12.08.1975 р. Х. був засуджений за злочин, передбачений ст. ст. 15 – 102 п. ”д” КК РРФСР (замах на вбивство), який він вчинив 12.04.1975 р. – до 8 років позбавлення волі. За сукупністю вироків на підставі ст. 41 КК РРФСР суд призначив тому 8 років 6 місяців позбавлення волі, оскільки 27.07.1973 р. Х. був засуджений за ст. 89 ч. 2 КК РРФСР (крадіжка) до 2 років позбавлення волі умовно з випробуванням. Президія Верхового Суду РРФСР застосувала до Х., як неповнолітнього Указ Президії Верховного Ради СРСР від 16 травня 1975 р. “Про амністію у зв’язку з Міжнародним роком жінки”, та виключила з вироку застосування ст. 41 КК РРФСР. Пленум Верхового Суду СРСР скасував рішення Президії цього суду і вказав, що згідно з п. 7 цього Указу, амністія не поширюється на осіб які засуджені за навмисне вбивство [269] Сборник постановлений пленума и определений Верховного Суда СССР (1971-1979), с. 230-233. .

Варіант 6.Акт амністії набрав чинності після вчинення першого та нового злочину. При цьому дія закону про амністію поширюється на другий злочин але не поширюються на перший злочин. В цьому випадку застосування або не застосування амністії залежить тільки від виду причини по якій вона не може бути застосована до засудженого. Якщо ця причина носить безумовний характер, то амністія не може бути зовсім застосована до особи, а якщо ця причина носить умовний характер, то закон про амністію повинен бути застосований до особи за злочин, за який вона була засуджена попереднім вироком.

В основу правил застосування амністії нами покладенні правила застосування амністії та здійснення помилування запропоновані А.А. Музикою та С.М. Школою [270] Музика А.А., Школа С.М. Правила застосування амністії та здійснення помилування, с. 84-99. , які відзначали, що вони не вважають перелік цих правил вичерпаним, у подальшому він може вдосконалюватись за обсягом і змістом, наповнюватися новим обґрунтуванням [271] Там же, с. 98. .

На наш погляд, підставою цих правил є передусім Закон України “Про застосування амністії в Україні”, а також конкретні Закони України “Про амністію”, які були прийнятті після 29.06.2001 р., коли набули чинності кардинальні зміни до КПК.

Правило 1. Рішення про застосування або не застосування закону про амністію приймається виключно судом.

Це положення закріплено насамперед у статті 8 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 р., Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р., Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. та ст. 9 Закону України “Про амністію” від 11 липня 2003 р., де вказано, що виконання цих Законів покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою прокурора, органів дізнання та досудового слідства, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Правило 2. Закон про амністію застосовується щодо осіб, які вчинили злочин до дня набрання чинності включно.

Це правило ґрунтується на ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні”, в якій вказано, що дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання чинності включно.