В. Білоконев - Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

(Більш детально ці питання будуть розглянуті в розділі 6 «Застосування амністії при сукупності та рецидиву злочинів»).

Б)Другим елементом передумови звільнення особи від кримінальної відповідальності є її відповідність певній характеристиці особи, яка вчинила злочин, передбачений законом про амністію. Це характеристика також складається із позитивних та негативних ознак, що характеризують цю особу [46] Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності, с. 179-180. .

1) Так, особа повинна відповідати ознакам тієї категорії осіб, на яких поширюється дія закону про амністію. Першу і найчисленнішу групу таких осіб складають особи які потребують особливої уваги та захисту держави. Наприклад, до них відносяться неповнолітні, особи похилого віку, інваліди, тяжко хворі, та потерпілі внаслідок Чорнобильській катастрофи. До цієї групи відносяться також особи які мають заслуги перед Вітчизною – ветерани війни, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Необхідно відзначити, що звільненню від кримінальної відповідальності на підставі Законів України про амністію підлягають тільки особи цієї групи.Практично, тільки ця група осіб на підставі закону про амністію може бути звільнена від покарання за злочини невеликої та середньої тяжкості, без урахування строку відбуття призначеного їм покарання (ст. ст. 1, 6 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 р., Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р.). Тому судді повинні повно виясняти дані про особу яка відноситься до цієї категорії осіб, оскільки інші особи не можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання за злочини невеликої та середньої тяжкості, без урахування строку відбуття призначеного їм покарання, на підставі закону про амністію.

Неповне дослідження даних про вину особу призводить до помилкового застосування закону про амністію до осіб, які не відносяться до першої групи осіб.

Приклад перший:Вироком районного суду від 27.12.2007 р. Е. було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки, за злочин, який той вчинив 26.08.2004 р. На підставі п. “є” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р. Е. був звільнений від цих покарань, оскільки в суд була подана довідка лікаря із лікарні про те, що Е. боліє бронхіальною астмою середньої ступені тяжкості. Апеляційний суд, скасовуючи вирок суду, відзначив, що згідно п. “є” ст. 1 цього Закону звільняються від покарання особи, які на день набрання чинності даним нормативним актом в установленому порядку визнано хворими на туберкульоз, онкологічні захворювання, СНІД та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров’я України № 3/6 від 18.01.2000 р. Відповідно до п. 9.2 цього Переліку бронхіальна астма середньої ступені тяжкості відноситься до тих захворювань, які є підставою для застосування амністії, однак згідно з п. п. 10.2 та 10.4 цього нормативного акту, висновок про це захворювання робиться лікарняною комісією в складі голови та чотирьох лікарів після обов’язкового лікування хворого в стаціонарних умовах, а не одноособово лікарем алергічного кабінету [47] Архів Ленінського райсуду м. Запоріжжя – 2007. – справа № 23. .

Приклад другий:Вироком районного суду від 28.03.2006 р. З. було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК на 4 роки позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду від 13.07.2006 р. на підставі п. “е” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. З. був звільнений від покарання, оскільки він є інвалідом другої групи. Верховний Суд України, скасовуючи ухвалу апеляційного суду, відзначив, що згідно з змістом цього Закону, обставини, які є підставою для його застосування, мають існувати на день набрання чинності цим законом, тобто на 23.06.2005 р. Тому акт огляду МСЕК про встановлення З. інвалідності від 26.06.2006 р. не міг бути підставою для звільнення його від покарання [48] www.nau.kieu.ua № 5-2228км07, 05.09.2007, Ухвала, Верховний Суд України. .

Приклад третій:Постановою районного суду від 24.01.2006 р. кримінальну справу за обвинуваченням К. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК, закрито на підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. Верховний Суд України, скасовуючи постанову суду, відзначив, що суд залишив поза увагою вимоги ст. 12 цього Закону, згідно з якою під дію ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. підпадають зокрема, особи, що мають дітей, яким не виповнилося 18 років на день набрання цим Законом чинності. Копія свідоцтва про народження дитини К. в матеріалах справи відсутня. Якщо виходити з даних у довідці Лозівської ЦРЛ К. народила дитину після набрання чинності 23.06.2005 р. Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. Відомостей про наявність у К. інших неповнолітніх дітей в матеріалах справи немає [49] www.nau.kieu.ua № 5-1793км07, 17.05.2007, Ухвала, Верховний Суд України. .