В. Білоконев - Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)

Приклад:Вироком місцевого суду від 20.11.2006 р. Ч. було засуджено за ст. 94 КК 1960 р. та за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 2 дні. Постановою цього суду від 07.08.2008 р. судимість з Ч. достроково була знята і він визнаний таким, що не має судимості за вищевказаним вироком. Із матеріалів справи убачається, що Ч. відбув покарання у день постановлення вироку. Виходячи з вимог ч. 5 ст. 55 КК 1960 р., в якій передбачено можливість зняття судимості до закінчення строків, визначених для її погашення, суд дослідив дані про особу Ч. і прийняв рішення про дострокове зняття з нього судимості. У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування постанови суду. Верховний Суд України, скасовуючи постанову суду, відзначив, що згідно до ч. 1 ст. 91 КК зняття судимості до закінчення строків, зазначених у ст. 89 КК, може бути здійснено лише за умови, якщо особа після відбуття покарання, зокрема й у виді позбавлення волі, зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення. Подібні положення були й у кримінальному законодавстві, чинному на час вчинення Ч. злочинів. Тому, вирішуючи питання про дострокове зняття судимості, суд повинен був перевірити, чи дійсно особа стала на шлях виправлення й навести відповідні мотиви на підтвердження такого висновку. Цих вимог закону районний суд не дотримав. Як убачається із матеріалів справи, розглядаючи клопотання про зняття судимості, суд врахував лише ті дані, які надав сам Ч. (в тому числі й ті, які на запит суду видавалися безпосередньо йому). При цьому запит про те, чи не притягався Ч. до адміністративної відповідальності надсилався в органи міліції трьох районів м. Полтави, але в матеріалах є відповіді з відповідних підрозділів міліції лише двох районів. Крім того, на довідці з Ленінського РУ не вказана ні дата, ні вихідний номер, ні час, за який проводилась перевірка. Як убачається зі змісту постанови, суд, приймаючи рішення, врахував лише документи, надані Ч., і саме з цих даних зробив висновок, що довів своє виправлення. Згідно з наданими прокурором матеріалами у січні — квітні 2007 р. останній притягувався до адміністративної відповідальності чотири рази за вживання спиртних напоїв у громадських місцях та насильство в сім’ї, а на час подачі до суду клопотання про зняття судимості не сплинув строк, з якого особа вважається такою, що не піддавалася адміністративному стягненню. У своїх запереченнях посилався на вимоги ст. 39 КУпАП і стверджував, що він є особою, яка не піддавалася адміністративному стягненню, але не заперечував фактів притягнення до адміністративної відповідальності у період з січня по квітень 2007 р. Ці факти, якщо вони мале місце, суд повинен був врахувати як дані, що характеризують особу Ч., незалежно від того, що стягнення вважаються погашеними. Таким чином, рішення суду про зняття судимості з Ч. прийнято передчасно й без з’ясування, чи дійсно він довів своє виправлення [391].

Ми згодні з рішенням Верховного Суду України, оскільки вимоги ст. 39 КУпАП про те, що особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, якщо протягом року з дня закінчення виконання адміністративного стягнення, вона не вчинила нового адміністративного правопорушення, відносяться тільки до правових відношень пов’язаних з адміністративними проступками, а неодноразове вживання спиртних напоїв у громадських місцях та насильство в сім’ї після відбуття покарання не може свідчити про зразкову поведінку у суспільстві, що є перешкодою для зняття судимості.

3) Дострокове зняття судимості можливе після спливу не менше половини строку погашення судимості, встановлених законом. Згідно із ч. 2 ст. 91 КК, зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст. 89 цього кодексу, тобто виходячи з 2-х (п. 6 ст. 89 КК), 3-х (п. 7 ст. 89 КК), 6-ти (п. 8 ст. 89 КК) та 8-ми (п. 9 ст. 89 КК) річних строків.

У судовій практиці виникли питання про те, чи можливо зняття тільки однієї судимості, при наявності декілька судимостей у засудженого? В.В. Голіна вважає, що у такій ситуації, з огляду на сучасне вітчизняне кримінальне законодавство, суд може зняти одну судимість з засудженого. Друга судимість залишається у особи до моменту її автоматичного погашення, або через деякий час (сплив половини строку погашення судимості) звернеться до суду з клопотанням про її зняття [392]. На нашу думку, слід погодитися з В.В. Голіна, оскільки на відміну від попереднього КК 1960 р., за діючим Кримінальним законом України дві чи більше судимостей в залежності від ступеню тяжкості злочину можуть мати різні строки їх погашення, а тому строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин.