В. Білоконев - Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)

Білоконев В.М. Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика). — Запоріжжя: Видавець Глазунов С.О., 2009. — С. 142.

Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — С. 369.

В судовій практиці давно існує потрібність в сучасному науковому дослідженні питань про одиночні злочини, зокрема і про відмінність одиночних злочинів між собою.

www. nau. kieu. ua № 5-4189км07, 04.12.2007, Ухвала, Верховний Суд України.

Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання: Монографія / За заг. ред. проф. Тютюгіна В.І. — Харків: “Фінн”, 2008. — С. 163.

Голіна В.В. Судимість: Монографія. — Харків: “Харків юридичний”, 2006. — С. 25.

Між тим, згідно п. 6, 6.1 Методичних рекомендацій та орієнтовних питань по юридичним дисциплінам для підготовки кандидатів на посаду судді, які призначаються вперше, и перевірки їх професійних знань у Вищій раді юстиції, затверджених ВРЮ від 05.11.2003 р., - якщо особа має погашену чи зняту судимість, або відбував покарання у містах позбавлення волі, ця обставина може бути перешкодою для внесення подання відносно цієї особи на посаду судді.На наш погляд, коментар в таких випадках зайвий.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, 2001. — С. 203–204.

Пункт 5 «Положення про здійснення помилування», затвердженого Указом Президента України № 1118/2005 від 19.07.2005 р.

Вісник Верховного Суду України. — 2010. — № 3. — С. 7–8.

Чтобы стать судьей, надо жениться на несудимых сиротах?! // Судебно-юридическая газета. — 2010. — 21 июня.

Зельдов С.И. О понятии судимости // Правоведение. — 1792. — № 1. — С. 66.

www. nau. kieu. ua № 5-4797км08, 09.12.2008, Ухвала, Верховний Суд України.

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 16 від 26.12.2003 р. “Про застосування судами законодавства про погашення і зняття судимості // Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 2. — С. 10.

Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах. — К.: Концерн “Ін Юре”, 2007. — С. 118 — 120.

www. nau. kieu. ua № 5-3785км08, 02.12.2008, Ухвала, Верховний Суд України.

Голіна В.В. Судимість: Монографія. — Харків: “Харків юридичний”, 2006. — С. 188, 190; Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, 2001. — С. 207.

Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гаврик та ін..; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — С. 269. (До речі, ч. 1 ст. 78 КК передбачено звільнення засудженого судом від призначеного покарання, а не від відбування покарання).

Письменський Є.О. Інститут судимості в кримінальному праві України. — Дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. — Луганськ, 2008. — С. 135.

До речі, ч. 1 ст. 78 КК передбачено звільнення засудженого судом від призначеного покарання, а не від відбування покарання.

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 16 від 26.12.2003 р. «Про застосування судами законодавства про погашення і зняття судимості» // Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 2. — С. 10.

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4.06.2010 р. «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» // Вісник Верховного Суду України. — 2010. — № 7. — С. 9.

Судова практика з питань кваліфікації повторності та сукупності злочинів (статті 32, 33, 35 Кримінального кодексу України) // Вісник Верховного Суду України. — 2009. — № 3. — С. 27.

www. nau. kieu. ua № 5-5278км06, 30.11.2006, Ухвала, Верховний Суд України.

До речі, вони ж не заперечують проти того, що початок іспитового строку (день постановлення вироку, яким особу звільненого від відбування покарання з випробуванням) і початок судимості у цьому випадку (день набрання законної сили обвинувальним вироком), не співпадають між собою у часі.

На наш погляд, підставою для помилкової позиції кримінально-виконавчої інспекції є не зовсім чіткий зміст ч. 1 ст. 78 КК та ч. 2 ст. 165 КВК проте, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного покарання. Між тим, підставою для відмови в звільнені засудженого від призначеного покарання, є не просто вчинення нового злочину, а вчинення нового злочину протягом визначеного судом іспитового строку, як це правильно передбачено ч. 2 ст. 75 КК.