www. nau. kieu. ua № 5-2535км079 08.10.2009, Ухвала, Верховний Суд України.
Архів Хортицького райсуду м. Запоріжжя. — 2009. — крим. справа № 1-149.
www. nau. kieu. ua № 5-1232км09, 24.03.2009, Ухвала, Верховний Суд України.
www. nau. kieu. ua № 5-439км08, 26.02.2008, Ухвала, Верховний Суд України.
На наш погляд, таку точку зору займає і Верховний Суд України, який у п. 7 постанови Пленуму від 26.04.2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» відзначив, що згідно з ч. 1 ст. 81 КК особу може бути умовно-достроково звільнено від відбування і додаткового покарання. При цьому слід мати на увазі, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільняти достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 2004. — № 12. — С. 181).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 16 від 26.12.2003 р. “Про застосування судами законодавства про погашення і зняття судимості // Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 2. — С. 10.
Ще один приклад, того, коли «звільнення від відбування покарання» не відрізняється «від звільнення від покарання».
Більш детально ця ситуація буде розглянута нами в питанні обчислення строків погашення судимості при достроковому звільненні засуджених від відбування покарання, а також в розділі «Погашення судимості відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КК України 2001 р.».
Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. — К.: А.С.К., 2002. — С. 197.
www. nau. kieu. ua № 5-3376км07, 28.08.2007, Ухвала, Верховний Суд України.
Голіна В.В. Судимість: Монографія. — Харків: “Харків юридичний”, 2006. — С. 206.
www. nau. kieu. ua № 5-1232км09, 24.03.2009, Ухвала, Верховний Суд України.
Деякі вчені звільнення осіб на підставі акта про амністію відносять до дострокового звільнення від відбування покарання (Див. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, 2001. — С. 209; Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. — К.: А.С.К., 2002. — С. 196). Однак, як ми вже раніше відзначали, після прийняття нового Кримінального кодексу України у 2001 р., не один із прийнятих Верховною Радою України актів про амністію, не передбачає звільнення засуджених від відбування покарання, а передбачає звільнення таких осіб від покарання.
www. nau. kieu. ua № 5-1426к07, 19.04.2007, Ухвала, Верховний Суд України.
Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гаврик та ін..; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — С. 277).
Тютюгин В. Погашение судимости при назначении дополнительного наказания и освобождении от его отбывания // Советская юстиция. — 1981. — № 22. — С. 19–21.
Голіна В.В. Судимість: Монографія. — Харків: “Харків юридичний”, 2006. — С. 207.
У зв’язку з цим, ми не можемо погодитись з В.В. Устименко у тому, що «часткове звільнення від відбування покарання полягає у зменшенні строку або розміру додаткового покарання, наприклад зменшенні розміру штрафу, строку позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, частки конфіскованого майна тощо» (Див.: Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гаврик та ін..; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — С. 279).
Тютюгин В. Погашение судимости при назначении дополнительного наказания и освобождении от его отбывания // Советская юстиция. — 1981. — № 22. — С. 20.
Тютюгин В. Погашение судимости при назначении дополнительного наказания и освобождении от его отбывания // Советская юстиция. — 1981. — № 22. — С. 20.
Голіна В.В. Судимість: Монографія. — Харків: “Харків юридичний”, 2006. — С. 207.
Голіна В.В. Судимість: Монографія. — Харків: “Харків юридичний”, 2006. — С. 207.
Читать дальше