В. Білоконев - Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика)

Приклад:Місцевий суд вироком від 05.03.2008 р. засудив К., раніше судимого останній раз 25.10.2001 р. за ч. 3 ст. 142 КК 1960 р. на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ½ частини майна, яке є його власністю, постановою суду від 13.04.2006 р. звільненого умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 11 днів, — за ч. 1 ст. 263 КК на 2 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК на 4 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК остаточно призначене покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ½ частини майна, яке є його власністю. Із матеріалів справи вбачається, що за відсутністю майна у К. додаткове покарання згідно вироку суду від 25.10.2001 р. не могло бути виконано. Апеляційний суд вирок змінив і зокрема відзначив, що суд безпідставно призначив К. додаткове покарання за сукупністю вироків — конфіскацією ½ частини майна, яке є його власністю, оскільки у останнього відсутнє будь-яке майно до якого можливо було б застосувати це додаткове покарання [164] Архів Енергодарського міського суду Запорізької області. — 2008. — справа № 1-16. .

(До речі, місцевий суд при умовно-достроковому звільненні К. від відбування основного покарання, не міг розглядати питання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування додаткового покарання на підставі ст. 81 КК, оскільки конфіскація майна не відноситься до строкових покарань).

4б) призначене за попереднім вироком додаткове покарання може бути не виконаним (не відбутим) повністю або частково — якщо воно було строковим, а не одноактним і приєднувалося до основного покарання, пов’язаного з обмеженням чи позбавленням волі (статті 60–63 КК), або приєднувалося до інших видів основних покарань, але при цьому за своєю тривалістю перевищувало строк основного покарання [165] Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання, с. 272. .

Наприклад, при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, триманню в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавленню волі на певний строк — воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового до інших основних покарань, а також у разі застосування ст. 75 КК — з моменту набрання вироком законної сили (ст. 55 ч. 3 КК).

Це означає, що якщо даний вид додаткового покарання приєднується до основного покарання у виді арешту, обмеження волі, триманню в дисциплінарному батальйоні або позбавлення волі на певний строк, то строк відбування цього додаткового покарання складається з двох строків (строку відбування основного покарання + строку відбування додаткового покарання, встановленого вироком суду), тобто строк відбування основного і додаткового покарання буде спливати послідовно один за іншим.

Наприклад, якщо особу засуджено до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 2 роки, то вона відбуде основне покарання через 5 років, а додаткове покарання через 7 років.

Разом з тим, якщо даний вид покарання буде приєднаний до таких основних покарань, як штраф, громадські роботи або виправні роботи, а також у разі звільнення засудженого від відбування основного покарання з випробуванням, то із застосуванням цього виду додаткового покарання, строк відбування позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю обчислюватися з моменту набрання вироком законної сили, тобто строки відбування основного і додаткового покарання спливатимуть паралельно один одному.

Наприклад, якщо особа засуджена до 2 років виправних робіт з позбавленням права обіймати певні посади строком на 1 рік, то вона відбуде основне покарання через 2 роки, а додаткове через 1 рік, після набрання вироком законної сили, тобто додаткове покарання засуджений відбуде раніше основного.

Ми докладно зупиняємось на даному питанні, оскільки при постановленні нового вироку може бути що основне покарання повністю відбуте або повністю закінчився іспитовий строк для основного покарання, а додаткове покарання за попереднім вироком може бути невідбутим в повному обсязі, відбутим частково або повністю. В цьому випадку, коли особа вчинила злочин після закінчення визначеного судом іспитового строку, але в період дії строку додаткового покарання, яке перевищує тривалість іспитового строку, невідбута частина додаткового покарання за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно визначеного за сукупністю вироків згідно з ч. 3 ст. 71 КК (п. 11 постанови Пленуму) [166] Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах, с. 262. .