Святослав Караванський - До зір крізь терня, або хочу бути редактором

Деякі рекомендації словників інакше як карикатурними не назвеш. Російське слово скоропортящийсяусі словники, видані під маркою АН УССР, а тепер НАН України, перекладають як швидкопсувний.Навряд чи треба переконувати читачів, що це штучне слово, у живому спілкуванні просто карикатурне своїм епігонством – рабським повторенням первотвору. А наша ж мова знає вдалі рішення для таких закрутистих форм. Замість скороспіючийми кажемо скороспілий,і цю форму повторює російське слово скороспелый.А ще ми кажемо низькорослий (низькоросларослинність), що можна розуміти як низькоростучий.То чому не вжити цю модель і до слова швидкопсувний?Чи ж форма скорогнилийбуде незрозуміла й викликатиме заперечення?

Хто з нас не читав “Пригод бравого солдата Швейка” Гашека? Навряд чи знайдеться такий нечитайло. У цім творі автор вживає багато різних гумористичних засобів, і серед них часте повторюване Швейком звертання до офіцерів “Насмілюсь доповісти…”.Саме це звертання уже несе в собі гумористичний заряд, який потім підсилює самий рапорт. Твір Гашека у нас – це переклад з чеської мови, але фразу “Насмілюсь доповісти…”перекладено не з чеської мови, а з російського перекладу “Пригод”. Перекладачі пішли за словниками. Чесько-українських не було, тож брали чесько-російські, а тоді російсько-українські. І з того перекладацтва виходило, що Швейк по-нашому говорив скалькованою з російщини мовою. А якраз тут, бо це гумор, треба відійти від кальки і шукати інших засобів передачі змісту. Форма може бути іншою, а зміст той самий. У чеській мові доповідатимає форму hlásiti– дуже близьку до нашого зголошувати.Тому, формою, яка зберігала б зміст і кольорит чеського виразу, буде форма “Зголошую з ласки Вашої…”Слова з ласки Вашої“опосередковано” (як кажуть учені мужі замість непрямо)відповідають дієслову насмілюсь.Читаємо у Грінченка: “Робив те, що з ласки Вашоїзвеліли”. А слово ж насмілюсьнесе в собі подібний підтекст – далі підкреслено: “насмілюсь,сподіваючись на Вашу ласкаву згоду(або Вашу ласку)”.Ці міркування навернули мене на думку запропонувати такий чесько-український гібрид для перекладу крилатого виразу, обіграного Гашеком: “Зголошую з ласки Вашої…”.

Тема цікава, і є ще пари визивночи зачіпкувато, підмогачи підпертя,які варто було б оглянути зусебіч, але для обдумування, схвалення чи заперечення наведених прикладів цілком досить. Тож, добраніч!

Щоб не стати жертвою мовних криворекомендацій, Редактор має критично підходити до порад титулованих і нетитулованих мовознавців. Річ у тім, що пишуться мовні поради під впливом політичних поглядів та особистих уподобань окремих осіб. Тому редактор має бути аж так озброєний знанням мови, щоб відчути, де порада слушна, а де її викликано іншими причинами, в тому числі й слабкими знаннями самих порадників. Редактор мусить мати власний мовознавчий світогляд і під кутом свого світогляду сприймати всі поради. Так, у поважному виданні оглядач мови закидає рецензентам вживання форми феномену(род. відмінок слова феномен).Оглядач взорується на “соловецьку” норму, коли слово феноменв усіх значеннях мало закінчення – ав родовому відмінку. Але ж, це слово має два значення: 1. проява(людина) і 2. явище(абстракція). Вжите в абстрактному значенні слово феномену родовому відмінку має закінчення – у: феномену(так само як і слова плуг, смолоскип, порігі десятки інших, коли їх вжито в абстракт-них значеннях чи як назву організації). У рецензіях слово феноменздебільшого вживано в абстрактному значенні. Отже, оглядач замість корисної поради, збиває редакторів з пантелику, але аж ніяк не Редактора, що має свій мовознавий світогляд. Додам, що “Правописний словник” НАНУ 1999 року фіксує два значення у слові феномен,із закінченнями – ата – ув родовому відмінку.

З цього прикладу видно, що не варто слухатися порадників, не перепустивши їхніх порад через призму власного світогляду. Саме такого перепуску і потребують мовні поради сучасних або минулих знавців, чиї поради, висловлені кілька десятиліть тому, “працюють” і нині серед людей, вихованих за тих часів. Тому молодому поколінню буде цікаво ознайомитись із практикою рекомендацій минулого, щоб на цих хибних рекомендаціях краще розуміти й рекомендації сьогоднішні.