Степан Наливайко - Таємниці розкриває санскрит

Справді, в назві Гіпаніс перший компонент Гі - споріднений із компонентом гау -/ го - в етнонімі гауварга / говарга й означає «бик», «самець» (СРС, 196). А варга із санскриту пояснюється як «варна», «стан», «клас» (Там же, 566). Тут доречно нагадати, що давньоіндійське суспільство ділилося на варни, інакше — стани, які займали суворо визначене місце в суспільстві. Основних варн або станів було чотири — жерці-брахмани, воїни-кшатрії, вайш'ї-землероби та шудри, залежні від перших трьох станів. Причому характерно, що саме індійські назви цих станів широко відбиті в українських прізвищах та назвах. З чого, очевидно, й висновок, що й предки сучасних українців знали чотиристановий суспільний поділ.

Другий компонент у назві Гіпаніс , тобто — пані , якщо відкинути грецьке закінчення, має те саме походження і значення, що й компонент — пай у назві Ексампай . І — пай , і — пані походять від спільного кореня па - «пити» (СРС, 386, 389). Сюди ж лягають санскритське пан та хінді пані — «вода» (ХРС, ІІ 64–66). Цей компонент і досі виразний у назві іншої ріки — Кубань , яка, до речі, в давнину також називалася Гіпаніс , як і Південний Буг. Чисто індійською була б назва Гопані , але й так помітна очевидна подібність її з назвами Кубань та Гіпаніс . Таким чином, назва Ексампай є семантичним двійником назви Гіпаніс , тоді як назви Гіпаніс та Кубань є двійниками етимологічними, тобто вони мають спільне походження і однакове значення. Показове й те, що саме на Кубані й Південному Бузі античні джерела упродовж майже тисячоліття, починаючи з УІ ст. до н.е., фіксують індоарійське плем'я дандаріїв (див. статтю «Українські дандарії, індійські кияни»). Ще один цікавий момент: на означення Південного Бугу засвідчено й назву Ак - су (СГУ, 423), досл. «Біла вода» (тюркське); це може цілком бути впливом первісного Ексампай (пор. назву Окс — «Бик» у античних авторів на означення середньоазіатської Амудар'ї, а також назву Вахш у Таджикистані із цим самим значенням).

Слід зазначити, що санскрит знає і компонент — паї , який вживається лише в складних словах, де має значення «той, що п'є», «п'ючий». Наприклад, станапаї — «немовля», досл. «ссучий грудь» (санскр. стана — «жіночі груди», «перса» споріднене з нашим стан — пор. означення щодо жінки: з високим ста <135> ном ). Санскритський компонент — паї цілком збігається з компонентом — пій в таких українських словах як напій, водопій і теж вживається тільки в складних словах. Українська гідронімія знає і назву Супій (СГУ, 540), де — пій може означати «вода», а весь гідронім — «Добра /Смачна вода», оскільки суфікс су - в санскриті надає основному слову вищого ступеня якості (СРС, 732).

Ці дані наштовхують на думку, що елемент — пай у назві Ексампай може означати й «брід», тим більше що в деяких слов'янських мовах, зокрема, в чеській, брід — це не тільки місце, де переходять річку, але й місце, де напувають або купають худобу (ЭССЯ, 36–37). Принагідно нагадаємо, що деякі дослідники вбачали в компоненті — пай значення «шлях», «дорога», «путь», а ці значення не такі й далекі від значення «брід». А коли так, то назва Ексампай може трактуватися і як «Водопій Бика», «Брід Бика», «Шлях Бика» тощо. У такому разі назва Ексампай отримує відразу кілька семантичних і навіть етимологічних відповідників не тільки в Північному Причорномор'ї, але й за його межами, зокрема, й на Британських островах. Маємо на увазі кілька Боспорів, особливо Боспор Кімерійський (сучасна Керченська протока) та Боспор Фракійський, які тлумачаться як «Брід Бика», «Переправа Бика» (ЕС, 35). Щодо другого Боспору, Фракійського, то саме його стосуються дещо несподівані рядки в поемі Тараса Шевченка «Гамалія», які спонукають по-новому сприйняти їх і повністю підтверджують сказане:

Боспор аж затрясся, бо зроду не чув

Козацького плачу; застогнав широкий,

І шкурою, сірий бугай, стрепенув.

Що засвідчує: Тарас Шевченко знав значення назви і використав поетичний образ сірого бугая як синонім Боспору. А «сірий бугай» тут може бути слов'янським еквівалентом іранському сіявахш та індійському сіяваршан , які означають «темний бик» і які відбилися в іранському імені Сіявуш , індійському Сіяваршан , в українській назві Сиваш та українському прізвищі Сиваш і похідних від нього. Не виключено, що санскритське ш'ява та іранське сьява тотожні українському слову сивий , яке означає «не зовсім білий», «темнуватий». Підтвердженням чого може бути й вираз в українській мові — сива давнина , який і досі має відчутний нюанс «темна давнина», «давнина, повита мороком/пітьмою часу». Подібне переосмислення спостерігається і з санскритським крішна , яке означає «чорний». Фонетично воно надзвичайно близьке до нашого красний , яке може означати не лише колір — червоний, але й «гарний», «вродливий», «чарівний». Так само і в індійських мовах слово крішна означає не лише <136> колір — чорний, але й має смисловий обертон «гарний», «вродливий», «чарівний». Недарма серед індійців слова-синоніми крішна та ш'яма надзвичайно поширені як чоловічі й жіночі імена — Крішна і Ш'яма . Щоправда, в сучасному хінді Ш'яма — це жіноче ім'я, а чоловіче буде — Ш'ям . Тоді як у санскриті чоловіче ім'я теж буде Ш'яма — тут чоловіче й жіноче ім'я різниться тільки довготою кінцевого а .