Степан Наливайко - Таємниці розкриває санскрит

Близькі фонетично до Ексам - слова із значенням «синій» іранські мови справді знають. Поняттю «синій» тут відповідають, зокрема, авестійське ахшаена , давньоперське ахшайна , осетинське ехсін , у памірських мовах — шін.

Назва Ексампай відома нам через давньогрецьку мову, яка майже традиційно передає іранське звукосполучення — хш - як — кс -. У такому разі іранське ахшайна прибирає грецькою форми аксайна . Приєднавши до неї — компонент — пай , матимемо Аксайнпай , яке має незаперечну фонетичну подібність із назвою Ексампай . Особливо якщо взяти до уваги нечіткість н / м перед приголосним (пор. санскритські приклади, де слова мають однакове значення, але можуть дещо різнитися фонетично: санскрит і самскрит, сансара і самсара, Канта і Камта тощо). Крім того, дещо видозмінитися міг і початковий голосний.

Таким чином, стає очевидним, що назва Ексампай цілком може тлумачитися як Синьовода , що Синьовода — семантичний відповідник скіфському (у грецькій передачі) Ексампай , що обидві назви, слов'янська і скіфська — значеннєві двійники. Але чому ж тоді Геродот перекладає назву Ексампай як «Священні Шляхи»? Або він припустився неточності, що малоймо<133>вірно, або ж назва Ексампай первісно означала не «Синьовода», а щось інше.

Оскільки компонент — пай у назві Ексампай має аналогії в санскриті, то навряд чи є підстави вважати, що неправильно витлумачений саме цей компонент. Тим більше, що основне навантаження, смислове, як правило, падає саме на перший компонент складного імені чи складної назви. Тож, очевидно, хибно витлумачитися міг якраз перший компонент, Ексам -. Саме під цією словесною оболонкою має приховуватися слово, напрочуд схоже фонетично на Ексам -, але відмінне за значенням. То що ж це за слово може бути?

Як вказує Геродот, Ексампай міститься між Гіпанісом і Борисфеном, тобто між Південним Бугом і Дніпром, якщо оперувати сучасними річковими назвами, на території скіфів-орачів та алізонів. Як слушно зауважує відомий скіфолог та іраніст В.І.Абаєв, у читачів завжди викликав подив факт існування двох племен — скіфів-орачів і скіфів-землеробів, назви яких, по суті, відбивають однаковий господарський уклад, хоча насправді вони протиставляються одне одному. Але ж відповідні їм назви аротерой та георгой у грецькій мові — синоніми! Інша справа, якщо допустити, що скіфи-землероби в Геродота не господарська характеристика скіфського племені, а адаптація місцевого, скіфського етноніма гауварга , який знаходить аналогію в назві іншого скіфського племені — хаумаварга , засвідченого ще в давньоперських клинописних текстах. Якщо етнонім хаумаварга означає «ті, що поклоняються хаомі», де хаома те саме що й індійська сома — священний напій давніх іранців та індійців, то етнонім гауварга або говарга має означати «ті, що поклоняються бикові /або корові/». А це свідчить за те, що між Дніпром і Південним Бугом колись жило плем'я /чи племена/, якому був властивий культ Священного Бика (Абаев, 74–76).

У такому разі компонент Ексам - не що інше як санскритське укшан , авестійське ухшан — «бик», які мають свої відповідники і в інших мовах (гот. auhsa , дсакс. ohso «бик», «віл», англ. ox та ін.) і походять від іє. uksin із цим самим значенням (ОD, 638).

Як видно, слово укшан — «бик» дуже близьке фонетично до іранського ахшайна , а особливо до осетинського ехсін із значенням «синій». Тому й не дивно, що первісно гідронім і топонім мусив мати форму Ухшанпай / Укшанпай із значенням «Бик-вода», «Бик-ріка» або «Вода/Ріка Бика». З часом, очевидно, справжнє значення слів ухшан / укшан призабулося, що й призвело до переосмислення назви: вона стала асоціюватися зі словом синій . Хоча, судячи з усього, між значеннями «бик» і «синій» існує все ж якийсь зв'язок, який поки що не вдається переконливо пояснити. Тут варто тільки нагадати, що такі індійські божества як <134> Вішну, Крішна й Рама тісно пов'язані з поняттям «бик» і зображаються синюватими.

Тож є підстави тлумачити геродотівський Ексампай як «Вода Бика», «Бичача Вода», «Бичача Ріка», «Бик-ріка». А це підтверджує і здогад скіфолога Д.С.Раєвського, що саме з розміщенням на Гіпанісі скіфського культового центру пов'язане походження назви Гіпаніс (Раевский, 115).