Степан Наливайко - Таємниці розкриває санскрит

Тож наявність індійських жіночих імен та важливих і показових термінів із компонентом ліла ( крішналіла, рамліла, расліла ) дозволяє перекинути місток до деяких слов'янських реалій — божества Леля-Полеля, персонажів обрядових весняних і літніх обрядових ігор ляля, леля , назви квітки лелія - лілія тощо. В українській мові ляля — «мала дитина», «малюк», а в мові хінді маємо те саме — лала (індійське л вимовляється як полтавське л , тобто, власне, виходить те ж саме ляля ), яке означає також «мала дитина», а ще — «пестунчик», «улюбленець». Лалан — «пестощі», «леліяння», лалан - палан — «ласка», «пестування» (досл. «леліяння-плекання»), лаліта — «коханий», «любий» тощо (ХРС, ІІ 496–497). Лала тут і «синочок», при звертанні до хлопчика, і «коханий» — при звертанні до чоловіка. Лалан або лялян означає і «гра», і «улюблена дитина», лальна або ляльна — «красуня», лалак або ляляк — «пристрасне бажання» тощо (Там само). Явно відчувається, що сюди ж стає і укр. лялька, ляля. Лал також означає колір — червоний. Як слово крішна означає «чорний», але водночас має і смисловий обертон «гарний», «вродливий», «чарівний», так і слово красний , споріднене із санскритським крішна , означає не лише колір — червоний , але й «гарний», «вродливий», «чарівний». Це особливо важливо у зв'язку з частим у веснянках, зокрема, словосполученням весна - красна , а весна — невіддільна від кохання пора року. Нагадаємо, що індійський Кама мав за помічника Васанту , ім'я якого і означає Весна (або Весняник , щоб передати чоловічий рід).

В українців ляля — ім'я головної граючої дівчини у весняному хороводі під цією ж назвою, що влаштовується 22 квітня, напередодні святого Юрія. Дівчина-ляля сидить у вінку й зелені серед хороводу, який танцює і співає довкола неї. Їй до ніг кладуть вінки із зелені, після чого вона роздає подругам сир, молоко, кисле молоко, масло тощо. Тобто тут переважають ті ж молочні продукти, що й при святкуваннях, присвячених Крішні-Гопалі.

Сюди ж лягають деякі інші слова, засвідчені, зокрема, в «Словарі» <111> Бориса Грінченка і стосовні до нашої розмови.

Ляля, лялечка — пестливе щодо дівчини або жінки: Добридень, моя кралечко, моя лялечко !

Леліяти — викохувати, пестити: Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла .

Леління — тиха течія, тихоплин.

Лельо, лелько — батько, батечко.

Лельом-полельом — ледь переставляючи ноги. Що ти ходиш лельом-полельом, наче тобі ступінь по червінцеві !

Леле, лелечко ! — вигук, а також приспів у дитячих іграх та пісеньках, що іноді зберігають надзвичайно архаїчні уявлення. Тим більше, що ті ж дитячі пісеньки й веснянки знають і приспів ладо. Леле, діду, леле, бабо, леле, Коваленку! Та понесім погуляти дитину маленьку … Ой лелечко, лелечко, болить моє сердечко .

Повертаючися до Ками, нагадаємо, що основна зброя його — лук, у якого тятива з бринливих бджіл і п'ять квіткових стріл. Причому лук — із цукрової тростини, а п'ять стріл оперені п'ятьма найчарівнішими квітами, серед них і лотосом, квіткою Вішну й Лакшмі. Саме з цими атрибутами Ками, пов'язані його найчисленніші й найпопулярніші епітети й імена, багато з яких сьогодні стали жіночими й чоловічими іменами:

Кусумастра, Пушпастра, Кусумаюдга, Пушпаюдга — «Озброєний квітами»;

Кусумадгваджа, Пушпадгваджа — «Квіткостяжний», «З квітами на стягу»;

Пушпакету, Кусумакету — «Квіткоемблемний», «Квіткосимвольний»;

Пушпадгануш, Кусумадгануш — «Квітколукий»;

Пушпадганвана, Кусумадганіана — «Квітодержний».

Особливо часті імена й епітети Ками, пов'язані зі стрілою, на означення якої санскрит знає багато синонімів, але у випадку з Камою найчастіше вживаються три — ішу, бана ( вана ), шара :

Кусумешу, Кусумабана, Кусумашара — «Квіткострілий»;

Пушпешу, Пушпабана, Пушпашара — «Квіткострілий»;

Панчешу, Панчабана, Панчашара — «П'ятистрілий»;

Камешу, Камабана, Камашара — «Камострілий» або «Коханнєстрілий», при тому, що слова камешу, камабана, камашара можуть просто означати «любовні стріли» або «стріли Ками» (пор. стріли Амура або амурні стріли ).

Щодо любовних стріл, то цікаві дані подає «Атхарваведа» — веда магічних замов і дійств. Чоловік, який прагне здобути прихильність жінки, яка байдужа до нього, пронизує стрілою її глиняне зображення в місці, де має бути серце. Це символізує те, що стріла Ками (інакше — любовна стріла) пронизує любов'ю до нього серце жінки, небайдужої йому. Водночас чоловік промовляє: