Володимир Лунікін - Безпека життєдіяльності

Автори висловлюють щиру подяку Сидляруку Василю Васильовичу за допомогу у доборі матеріалів для підручника, а Бут-ніку Вадиму Петровичу, Мастеровій Юлії Рудольфівні і Ворон-кову Олексію Олександровичу — за плідну роботу по оформленню і підготовці рукопису, Жайворону Михайлу Микитовичу — за редагування текстів та реалізацію видавничого проекту.

14

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Глава 1.1. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЯК КАТЕГОРІЯ

1.1.1. Визначення поняття безпеки

Безпека життєдіяльності (БЖД) вивчає теоретичні основи взаємодії людини з навколишнім середовищем та засобами забезпечення безпеки його життя і діяльності в умовах сучасного виробництва та життєвого середовища.

Мета комплексу наукових досліджень у всіх сферах наукової діяльності — це створення комфортних умов діяльності людини та забезпечення нормативне допустимих рівнів впливу негативних факторів на людину і на природне середовище. Ув'язати в єдину систему ці дуже складні і специфічні фактори, де двома найважливішими є людина і природа, покликана наука безпеки життєдіяльності.

Забезпечення оптимальних умов діяльності та відпочинку людини створює можливість для виявлення найвищої працездатності і, як наслідок, продуктивної діяльності. Організація середовища діяльності і відпочинку та вибір його оптимальних параметрів базується на обліку фізіологічних показників людини, режимах діяльності і психологічного стану, потребує глибокого знання анатомо-фізіологічних особливостей людини та її функціональних можливостей.

Забезпечення безпеки праці і відпочинку сприяє збереженню життя та здоров'я людини внаслідок зниження травматизму і захворювань в умовах впливу негативних чинників навколишнього середовища. Доцільність вибору і застосування конкретних засобів захисту обґрунтовується інформацією, отримуваною у результаті ідентифікації небезпечних та шкідливих факторів, утворюваних технічними засобами, техносферою, природними явищами та іншими джерелами.

Завдання курсу зводяться до теоретичного аналізу та розробки методів ідентифікації небезпечних та шкідливих чинників навколишнього середовища (природного та виробничого); ком-

/5

плексної оцінки багатофакторного впливу негативних умов проживання на працездатність і здоров'я людини: оптимізація умов діяльності і відпочинку; вибору принципів; реалізації нових методів та засобів захисту людини і навколишнього середовища від дії техногенних джерел і стихійних явищ.

Об'єктом вивчення в БЖД є взаємопов'язаний комплекс явищ, процесів і дій у системі "людина — виробництво — середовище", що впливають на людину і середовище, яке її оточує, з метою запобігання негативним впливам одне на одного у цьому трикутнику.

Враховуючи те, що об'єкт "людина — виробництво — середовище" є не просто системою, а динамічною схемою, то і методологічною базою курсу БЖД є відомий системний аналіз.

Засобами пізнання в дисципліні БЖД є: теоретичні розробки, спостереження, моделювання, експеримент, математична статистика, аналіз, сучасні методи прогнозування. При цьому використовуються закони природознавчих наук, професійної медицини (гігієни праці), психології, економіки і соціальних явищ, а також закони про охорону праці, навколишнє середовище, всі напрямки науково-технічного прогресу тощо.

Вибір оптимальних форм діяльності людини, організації праці, професійного вибору та інше заснований на медико-біологічних, ергономічних і суспільно-правових засадах. Останні широко використовуються при реалізації управління і контролю в системах забезпечення безпеки.

При забезпеченні оптимальних умов діяльності і безпеки у життєвому середовищі застосовуються інженерно-технічні принципи.

1.1.2. Безпека абсолютна та відносна

Центральним у безпеці життєдіяльності є людина. Людина — особистість. Це ті психічні властивості, особливий психічний склад, який стосується окремої людини і завдячуючи якому людина здійснює відповідну діяльність. Виконуючи ту чи іншу діяльність, людина може це робити сама тільки для забезпечення свого індивідуального існування і може виконувати як обов'язок перед іншими людьми, перед суспільством. При виконанні процесів, не пов'язаних з іншими людьми, людина має безпеку абсолютну, її дії спрямовані на те, щоб забезпечити

16

абсолютну безпеку, яка залежить тільки від самої людини, її діяльність не впливає на навколишнє середовище.