Володимир Лунікін - Безпека життєдіяльності

4.1.1. Визнач^лп/і л~……._

4.1.2. Причини виникнення та особливості розвитку — надзвичайних ситуацій, їх узагальнена характеристика та класифікація…………………..544

4.1.3. Надзвичайні ситуації природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру, загальна класифікація надзвичайних ситуацій……………548

4.1.4. Класифікаційні ознаки і рівні надзвичайних ситуацій, специфіка поведінки людей під час виникнення надзвичайних ситуацій (явище психогенії)………………………..550

4.1.5. Вимоги до технічних систем медичного, санітарно-епідемічного нагляду, радіаційного та хімічного захисту………………..565

4.1.6. Аналіз людських втрат, їх особливості і загальні правила у разі виникнення надзвичайних ситуацій………………………………..575

4.1.7. Специфіка поведінки людей під час виникнення надзвичайної ситуації………………578

4.1.8. Прийоми та способи проведення рятувальних робіт……………………………………….581

4.1.9. Використання захисних споруд, засоби індивідуального захисту, медичних та підручних засобів……………………………………587

4.1.10. Порядок ліквідації наслідків стихійних лих, вибухів, пожеж, катастроф та аварій…..594

4.1.11. Дезактивація, дегазація, дезинфекція………….595

4.1.12. Діяльність Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи……………………………………………….600

4.1.13. Планування заходів для забезпечення життєдіяльності на випадок надзвичайних ситуацій………………………………607

4.1.14. Плани підприємств на випадок аварій………..608

4.1.15. Дії адміністрації, персоналу та населення на випадок аварій і надзвичайних ситуацій…….608

4.1.16. Принципи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій………….609

Глава 4.2. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛОМУ……………………..614

4.2.1. Види уражень організму: опіки, обмороження, отруєння, очамріння, теплові удари, механічні ушкодження, струс мозку, утеплення, укуси комах та тварин, клінічна смерть, біологічна смерть………………614

4.2.2. Послідовність дій в разі надання першої допомоги потерпшому……………………………….. 615

4.2.3. Організація та засоби долікарської допомоги……………………………………………………616

4.2.4. Аптечка першої допомоги……………………………621

4.2.5. Правила використання препаратів та засобів, що містяться в аптечці першої допомоги……..621

4.2.6. Використання підручних засобів………………….623

4.2.7. Правила зупинки кровотечі, обробка ран від механічних ушкоджень, опіків та обморожень……………………………………………623

4.2.8. Правила накладання шин при переломах……..633

4.2.9. Правила та порядок дій під час виведення людини з непритомного стану, надання потерпілому штучного дихання та проведення непрямого масажу серця 641

Розділ 5. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ОПТИМАЛЬНЕ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ І РОЗВИТОК З МЕТОЮ ВИЖИВАННЯ ЛЮДСТВА………………………………..643

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………….649

Вся сукупність видів людської активності становить поняття діяльності. Саме діяльність відрізняє людину від усіх інших живих істот. Тобто діяльність — це специфічна людська форма активності. Людина займається різними видами діяльності протягом усього життєвого циклу, перебуваючи у різних середовищах: природному, виробничому, побутовому, соціально-політичному та інших. У той же час кожна діяльність потенційно небезпечна. Наприкінці XX століття світова наукова спільнота переходить від концепції абсолютної безпеки людини до концепції допустимого ризику. Згідно з цією концепцією будь-яке середовище перебування людини, що має чинники, несумісні з умовами життя, створює потенційні небезпеки. Людина наражається на техногенні, антропогенні, соціальні, політичні, природні, комбіновані небезпеки та небезпеки надзвичайного характеру. Небезпеки — це явища, процеси, об'єкти, які спроможні в певних умовах завдавати шкоду життю та здоров'ю людини безпосередньо або опосередковано. Згідно з концепцією допустимого ризику рівнем небезпеки (ризиком) можна керувати. Для цього необхідно шляхом вивчення процесу розвитку потенційної небезпеки визначити умови, за яких вона може призвести до небажаних наслідків і зменшити ризик до допустимого рівня. Тому безпека — це стан діяльності, при якій із визначеною вірогідністю виключена поява небезпеки.

Безпека життєдіяльності — це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, 'їх властивостей, наслідків впливу 'їх на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини (навчальна програма нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності").