Susan Johnson - Психологія кохання! 7 правил, що змінять стосунки на краще

Під час суперечок та сварок із партнерами в нас виникає певний страх. Однак для тих, хто вважає свої стосунки надійними, це лише короткочасний сплеск. Страх легко й швидко минає, щойно ми усвідомлюємо, що реальної загрози немає і партнер підставить нам плече, якщо в тому буде потреба. Однак ті, чия близькість стала слабшою, а стосунки майже себе вичерпали, можуть відчувати справжній жах. За таких умов нас охоплює «первісна паніка» – саме так свого часу назвав це явище нейробіолог Яак Панксепп із Вашингтонського державного університету. І тоді ми зазвичай діємо двома способами: або демонструємо вимогливість і всіляко чіпляємося за партнера, прагнучи отримати підтримку й комфорт із його боку, або ж віддаляємося від нього, удаючи байдужість і намагаючись заспокоїтися й захистити себе. І якими не були б наші слова, сказати хочемо лиш одне: «Ти маєш мене помітити. Будь зі мною. Ти мені потрібен/-на». Або ж: «Я не дозволю тобі мене образити. Маю охолонути й опанувати себе».

Ці стратегії боротьби зі страхом через утрату близькості несвідомі й ефективні – принаймні спочатку. Та якщо партнери застосовуватимуть їх знову й знову, це лише підживлюватиме їхню невпевненість та ще більше відштовхуватиме їх одне від одного. Конфлікти траплятимуться частіше, і жоден із партнерів не почуватиметься в безпеці – обидва щосили захищатимуться, і кожен помічатиме в тому, хто поряд, винятково негативні риси.

Якщо ми справді кохаємо, то чому не чуємо, як просимо одне одного про увагу й близькість, чому не відповідаємо на ці прохання турботою? Бо здебільшого не перебуваємо «на одній хвилі» зі своїм партнером. Нашу увагу повсякчас відволікає щось інше, ми поринаємо у власне життя та власні проблеми. Ми не володіємо мовою близькості, не здатні чітко демонструвати свої потреби чи те, наскільки нам не байдуже. Дуже часто нашим висловлюванням бракує рішучості, бо ми й самі не розуміємо, чого хочемо. Або ж «присмачуємо» сигнали про потребу в близькості гнівом і розпачем, бо не впевнені в надійності наших стосунків. Ми вимагаємо, а не просимо, і це дедалі частіше призводить до сварок і конфліктів, а не обіймів. Дехто з нас щосили намагається притлумити природний потяг до близькості, зосереджуючись натомість на певних діях, що досить обмежено демонструють наші потреби. Найчастіше такі люди звертаються до сексу. Такі завуальовані й викривлені сигнали трохи відволікають від природних прагнень, але водночас ще більше віддаляють нас від коханих.

Що довше партнерам бракує близькості, то більше негативу з’являється в їхніх стосунках. Дослідники виокремили кілька небезпечних поведінкових моделей, які називають по-різному. Три з них, що я вважаю основними, отримали від мене загальну назву – «диявольські діалоги». Вони передбачають такі моделі поведінки: «Знайти винного», «Танець протесту» та «Завмри – біжи», і детальніше про них ви дізнаєтеся з першого діалогу.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.