Ліз Бурбо - Хто ти є? Як прийняти себе та зрозуміти інших

Тільки від тебе залежить, скільки краси буде довкола. Вибирай те житло, яке вважаєш красивим. Тримай у гардеробі красиві речі. Читай красиві книжки. Помічай довкола лише красиве.

Коли вперше заходиш у чиюсь оселю, чи спочатку звертаєш увагу на хиби будови й деталі інтер’єру, які варто було замінити? Чи, навпаки, прагнеш бачити в ньому красиві речі? Життя може змінитися однієї миті залежно від того, на що вирішиш звертати увагу. Замість тебе ніхто у світі не здатен змінити те, як сприймаєш речі, людей чи ситуації. Звісно, вплив інших може відіграти певну роль, але тільки ти приймаєш остаточне рішення, що брати до свого кругозору. У цьому – твоя влада над створенням власного життя. Ідеться про істинну владу, коли скрізь можеш помічати красу.

Свідомість і підсвідомість живляться тим, що ти відчуваєш. Те, що читаєш, ловиш поглядом, – усе це їжа для твого духу. Тільки тобі вирішувати, буде вона поживна чи шкідлива.

Припустімо, ти починаєш читати статтю, газету або книжку. Невдовзі тобі стає зле, читання тебе не наповнює. У такому разі дозволь собі йти за інтуїцією й залиш цю книжку, газету чи статтю. Не обов’язково те, що змусило почуватися тебе кепсько, поганої якості: просто це не те, що тобі потрібно. Якщо відчуваєш неспокій чи дискомфорт, коли читаєш книжку, яка, як ти думала, мала б надихати, ти не зобов’язана далі читати, не зобов’язана тримати цю книжку в себе. Роби щось інше, можеш навіть знищити цю книжку, якщо вважаєш, що то найліпший варіант.

Пропоную екстраординарну техніку, яка навчить тебе якісно використовувати зір. Ідеться про творчу візуалізацію. Візьми за звичку уявляти себе, візуалізувати на ментальному екрані все бажане у твоєму житті, замість витрачати час і перейматися через те, що не так.

Коли стається щось, що тобі не подобається, зупинись, заплющ очі й уяви картинку того життя, яке хотіла б мати. Тобі вирішувати, чим замінити думки про неприємну ситуацію. Подумки перепиши сам інцидент і причетних до нього людей так, як хотіла б саме ти. Програй в уяві бажану ситуацію до найдрібніших подробиць. Ти можеш мені заперечити: «Однак це буде не реальність, а самонавіювання!» А втім, подумай ось про що: що для тебе найважливіше в житті? Почуватися добре чи погано? Дивитися на щось, що пригнічує, чи почуватися краще протягом тих миттєвостей, коли уявляєш тільки щось хороше? Ти твориш власне життя, тому почати маєш з того, щоб його уявити. Бо ж усе, що колись створили на Землі, спочатку народилося в чиїйсь уяві.

У наступних розділах я докладніше розповім, як саме працювати з ментальними зображеннями і втілювати їх у життя. А поки візьми за звичку візуалізувати бажану ситуацію в найменших дрібницях. Наприклад, замість постійно критикувати себе через зайві п’ятнадцять кілограмів, заплющ очі, поглянь у своє внутрішнє дзеркало й уяви, що ти вже схудла на п’ятнадцять кілограмів. Візуалізуй це зображення якомога чіткіше й так часто, як зможеш.

Зрозумій, я не спонукаю тебе жити в ілюзіях чи займатися самообманом. Я кажу про творчу силу, яка є в усіх нас, щоб використовувати її для власного щастя. Бажаю тобі вдалої візуалізації!

Наостанок поділюся з тобою ідеєю, на якій раджу зосереджуватися наступні сім днів:

У ГЛИБИНІ МОЄЇ ДУШІ СХОВАНА КРАСА, ЯКУ МОЖНА ПОБАЧИТИ ТІЛЬКИ СЕРЦЕМ.

Саме так! Ось ще один спосіб навчитися пізнавати себе, ставати свідомішою того, ким є насправді, – усе це дарує прекрасне чуття слуху. А тепер послухай: більшість людей не чує навіть десяти відсотків (10 %) з того, що їм кажуть! Такі люди мають здатність чути тільки те, що їх стосується; вони слухають і водночас усередині фільтрують отриману інформацію. Я більше ніж упевнена, що ти належиш до таких людей, адже тепер мало довершених особистостей.

Узагалі ми маємо використовувати вуха, щоб чути любов. Ця думка здається тобі неправдоподібною, чи не так? Передусім тому, що у твоєму оточенні є дехто, хто часто тебе критикує?! Імовірно, ти спитаєш: «Як я можу чути любов у словах мого чоловіка, коли він постійно дорікає мені в усьому, що роблю не на його смак?»

Коли часом когось критикуєш, чи можеш пояснити, що тебе мотивує, що ховається за словами критики? Ти критикуєш людину тому, що її не любиш? Або, навпаки, тому, що сильно любиш її, однак не вмієш правильно це висловлювати? Неважливо, як виказуєш любов, найважливіше те, що, зрештою, ти любиш цю людину! Ось що ховається за словами критики. Неважливо, йдеться про партнера, дитину чи друга: ти критикуєш, бо хтось не виправдовує твоїх очікувань. Ти звинувачуєш людину в тому, що вона вчинила по-своєму, а не так, як ти сподівалася. І тоді стається суперечка, ти розчарована, адже людина не вчиняє, не думає й не говорить так, як ти хотіла б. Тому починаєш її критикувати. Чому? Елементарно: тобою керує бажання допомогти людині бачити ясніше, адже в глибині душі ти переконана, що варто було б вчинити по-іншому.