Вікторія Манагарова - Проблема трансформації людини. Metamodernism/ Post.metamodernism. перше наукове дослідження в Україні (2015—2018)

Зрештою, людина зустріла кінець науки і, вцілому, кінець філософії в усіх метанаративних формаціях минулого [20].

Середина 20 століття за визначеннями Ж. Дільоза і Ф. Гваттарі сформувала “бажаючих машин” функціонуючих у “тілі без органів” із мисленням “ризоми” [8] – без початку і кінця, мисленням, яке перетворило світ у глобальну пустку без справжніх почуттів, які фрагментарно стали розпорошеними у мережевих просторах, створюючи тексти, які не зобов'язують до серйозних міркувань, породжуючи негармонійне багатоголосся нескінченої кількості нарцисичних маленьких Я, які описав Ж. Липовецький у праці “Ера Пустки” [19].

Голоси цих маленьких Я, на думку філософа, стали нікому непотрібними, вони почали існувати без сенсу і тонути у масовому потоці поверхових медіа, кожного дня багаторазово створюючи шаблонну інформаційну сітку про проблеми, які нікому не цікаві, які ніхто не бажає слухати довше декількох секунд і які існують лише задля того, щоби заповнювати холодними байдужими звуками комерційні прямі ефіри.

Феномен тотальної відсутності автора, про який писав, зокрема, М. Фуко [87], пояснюючи елементи дискурсивних практик, які, спираючись тільки на свіжі новини, стали уникати будь-якої історичності, створюючи кожен день все нові і нові безкореневі історіі без кінця, став яскраво помітним у добу постмодерну, але, разом із тим, він розпочався саме з періоду історії “нульового письма” Р. Барта [92], посилюючи інформаційну пустку у Добу постмодерну у багато разів і прояснюючи, разом із тим, нові закони об'єктивної і неупередженої журналістської майстерності, яка почала старанно маскувати усі емоції живої людини, розчиняючи власне Я у глобальному просторі інформаційних технологічних нейтральних систем, формуючи “масову”

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

The orthography of the term “after-metamodernism” was affirmed by Olena Burago, the linguist, Candidate of Philological Sciences of the Department of English Language and translation of the Faculty of Oriental Studies (Kyiv National Linguistic University) in August 2015 for the publication in the Book of V. Managarova “Бриллиантовый век”; the orthography of the term “post metamodernism” (without a dash) was confirmed by Rog Sandid, the English native speaker, Phd candidate of the Hellenic American University in Athens, Greece (January 2019); the term “postmetamodernism” was affirmed by the Department of Philosophical Anthropology (National Pedagogical Dragomanov University) in 2018. On the cover of the book the author uses a dot after the word “Post”, which is an aesthetic admission. In further scientific lists and citations it is recommended to use the term “post metamodernism”.

правопис терміну “after-metamodernism” було стверджено лінгвістом, к. філ. н. кафедри англійської мови і перекладу факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету Оленою Бураго в серпні 2015 року для публікації в книзі В. Манагарової “Бриллиантовый век”; правопис терміну “post metamodernism” ( без дефіса ) було стверджено носієм англійської мови, Phd кандидатом Рогом Сандідом (Rog Sandid) Греко-Американського університету в Афінах, Греція (Hellenic American University in Athens, Greece) в січні 2019 року); термін “постметамодернізм” (postmetamodernism) був стверджений кафедрою філософської антропології Київського педагогічного університету імені М.П.Драгоманова в 2018 році. На обкладинці книги автор використав крапку після слова “Post”, що є естетичним прийомом. В подальших наукових працях і цитуванні рекомендовано використовувати термін “post metamodernism”.

У грудні 2018 року доктор філософських наук Світлана Крилова прийняла спільне із автором дослідження рішення не виносити у список літератури окремими посиланнями перші статті українських науковців про метамодернізм останніх двох років, згаданих у Вступі даного дослідження, по -перше тому, що автор дослідження написала власний цілісний текст і отримала перші базові висновки іще до того, як усі згадані у Вступі статті побачили світ, по-друге – у список літератури виносяться тільки ті джерела, які згадуються в основному тексті дослідження, по-третє – якісне цитування передбачає звернення до першоджерел ( в даному контексті мова йде про першу статтю мовою оригіналу Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера й інші праці авторів, які неодноразово згадуються в основному тексті дослідження і які фігурують у списку літератури). Більше інформації про цитування можна отримати у книзі Т. Кулинковича “Основы научного цитирования” http://socioline.ru/files/5/39/kulinkovich_osnovy.pdf