Брене Браун - Стань сильнішим

У ключовій сцені епізоду «Імперія завдає удару у відповідь » трилогії «Зоряні війни»44 магістр Йода навчає Люка мистецтву воїна-джедая, розповідаючи йому, як використати Силу і як темна сторона Сили — гнів, страх і агресія — може поглинути його, якщо він не навчиться знаходити спокій і внутрішнє умиротворення. У цій сцені Люк і Йода опинилися на темному болоті, і Люк зауважує щось дивне. Він вказує на темну печеру біля підніжжя велетенського дерева і, дивлячись на Йоду, каже: «Щось тут не так… Я відчуваю холод. Смерть».

Йода пояснює Люку, що печера небезпечна і в ній панує темна сторона Сили. Люк має вигляд збентеженого і наляканого, але відповідь Йоди проста: «Туди увійти ти повинен».

Коли Люк запитує, що в печері, Йода пояснює: «Тільки те, що візьмеш із собою».

Поки Люк збирає свою зброю, Йода наполегливо радить: «Твоя зброя — вона тобі не знадобиться».

У печері темно й тісно від покрученого коріння. Над землею клубочиться моторошна пара, на одній гілці звивається величезна змія, на другій примостилася доісторична на вигляд ящірка. Люк повільно пробирається вглиб печери і зустрічає свого ворога, Дарта Вейдера. Вони вихоплюють світлові мечі, і Люк стинає Вейдеру голову в шоломі. Голова котиться, шолом розколюється, відкривши обличчя Вейдера. Тільки це не обличчя Дарта Вейдера; це обличчя самого Люка. Люк дивився на власну голову, що лежить на землі.

Вхід у свої історії страждань — це наче занурення в печеру на болоті Йоди. Це може здаватися небезпечним і лячним, і те, із чим ми нарешті маємо зіткнутися, — це ми самі. Найскладніша частина наших історій — це часто-густо те, що ми самі до них додаємо: те, ким ми себе уявляємо, і як, на нашу думку, нас сприймають інші. Так, можливо, ми втратили роботу або провалили проект, але найболючіше в нашій історії — це те, що ми самі собі навіюємо про нашу самооцінку й гідність.

Визнання свого досвіду означає розпізнавання своїх почуттів і осмислення темних емоцій — нашого страху, гніву, агресії, сорому і провини. Це нелегко, проте альтернатива — заперечення своїх історій та відмова від емоцій — означає вибір життя в темряві.

Коли ми вирішуємо визнати свої історії і жити в істині, ми осяваємо світлом пітьму.

А тепер перейдемо до осмислення.

Коли опиняєшся у вирі подій, це не історія зовсім, а веремія; загрозливе ревіння, сліпота, уламки розбитого скла і дерев’яні тріски; неначе будинок, зруйнований смерчем, або ж корабель, розчавлений айсбергами чи підхоплений бистриною, з безпорадною командою, що не в змозі його зупинити. Лише із часом це стає схожим на історію. Коли ти переказуєш її собі або комусь іншому45.

Маргарет Етвуд. Під ім’ям Грейс

Розпізнавання — це входження у свою історію; осмислення — це той етап, коли ми її визнаємо. Мета осмислення — чесно оцінити придумані нами історії боротьби, заново в них увійти, оцінити свої дії і співвіднести з реальністю, занурюючись у теми обмежень, сорому, провини, образи, журби, великодушності і пробачення. Осмислення цих тем і перехід від першої реакції до глибшого усвідомлення наших думок, почуттів і поведінки відкриває шлях до ключових знань про те, ким ми є і як взаємодіємо з іншими. Осмислення — це той етап, де народжується щирість і починаються зміни.

Змови та вигадки

Осмислення починається з увімкнення допитливості й усвідомлення історії про власне страждання, гнів, розчарування або біль, яку ми розповідаємо самим собі. Тої ж хвилини, коли ми опиняємося долілиць на арені, наш розум починає працювати, намагаючись второпати, що ж відбувається. Це історія, в якій панують емоції і негайна потреба захистити себе; це означає, що обрані засоби, найімовірніше, не надто безпечні, добре обмірковані чи навіть цивілізовані.

Пригадуєте слова Томпсона: «Цивілізація закінчується на ватерлінії»46? Осмислення починається, з’являється готовність діяти, можливість і мужність перетнути ватерлінію — увійти до першої, варварської історії, яку ми собі придумали. Це початок другого акту.

Навіщо необхідно повертатися у цю не піддану цензурі історію? Тому що в цій незміненій оповіді закладені відповіді на три критично важливих питання — питання, які культивують щирість і привносять більшу мужність, співчуття і взаємозв’язки в наше життя.

1.Що ще мені треба дізнатися і зрозуміти про ситуацію?