На відміну від реакції боротьби чи втечі, реакція зупинки та складання плану не зупиняє роботи мозку. Не забувайте, що тіло вже почало реагувати на тістечко. Мозок має повернути тіло на шлях істинний і приглушити імпульсивні бажання. Для цього префронтальна кора повідомляє про потребу в самоконтролі нижнім ділянкам мозку, які регулюють пульс, кров’яний тиск, дихання та інші автоматичні функції. Реакція зупинки та складання плану, на відміну від реакції боротьби чи втечі, спрямовує вас у зворотному напрямку. Замість того, щоб пришвидшитися, ваше серцебиття уповільнюється, а тиск залишається в нормі. Замість того, щоб відчути шалену ядуху, ви дихаєте глибоко. Замість того, щоб напружувати м’язи, ваше тіло розслаблюється.
Реакція зупинки та складання плану лише заспокоює тіло, не притлумлюючи ваших інстинктів. Мета — не паралізувати вас перед лицем внутрішнього конфлікту, а надати вам свободу. Цей тип реакції, не дозволяючи потурати своїм імпульсивним бажанням, дає вам час ухвалити більш гнучке й обмірковане рішення. У такому психічному та фізичному стані ви можете зробити свій вибір і проігнорувати шматок чизкейка, не наразивши на небезпеку ані свою гідність, ані дієту.
Реакція зупинки та складання плану така сама природна для людини, як і реакція боротьби чи втечі, однак ви, безперечно, помітили, що останній притаманні сильніші інстинкти. Щоб зрозуміти, чому інстинкт сили волі не завжди спрацьовує, нам потрібно трохи заглибитися в біологічну суть стресу та самоконтролю.
«Резерв» сили волі вашого тіла
Найкращий фізіологічний показник реакції зупинки та складання плану — варіабельність частоти серцевих скорочень[28]. Про нього мало хто чув, але він прекрасно характеризує такі стани організму, як стрес та спокій. Пульс кожної людини змінний. Це легко відчути, коли ви підіймаєтеся сходами: серце починає калатати. Але якщо ви здорові, то ваш пульс пришвидшуватиметься й уповільнюватиметься, навіть коли ви читатимете цю книжку. Не йдеться про небезпечні аритмії — лише про незначні коливання. Пульс трохи пришвидшується, коли ви вдихаєте, й уповільнюється, коли видихаєте? Це добре — ви здорова людина. Це означає, що серце отримує сигнали від обох відгалужень автономної нервової системи — симпатичної нервової системи, що активізує ваше тіло, та парасимпатичної нервової системи, що розслабляє та відновлює тіло.
Коли людина переживає стрес, до роботи береться симпатична нервова система — базова біологічна функція, яка змушує нас боротися або тікати. Серцебиття пришвидшується, а варіабельність знижується. На великих обертах серце ніби «заклинює»: виникає відчуття тривоги або злості, що супроводжується реакцією боротьби чи втечі. Натомість коли людина опановує себе, парасимпатична нервова система заспокоює стрес і бере під контроль імпульсивні дії. Серцебиття уповільнюється, а варіабельність зростає. З’являється відчуття зосередженості та спокою. Сеґерстром уперше помітила цю фізіологічну особливість самоконтролю, коли попросила голодних студентів не їсти свіжої запашної випічки. Це була жорстока пастка — студентів попросили взяти участь у випробуванні смакових рецепторів. Їх завели в приміщення, де на столах були розкладені свіже шоколадне печиво, цукерки й морква. Студентам дозволили їсти моркву, скільки їм заманеться, але заборонили чіпати печиво й цукерки, що призначалися для інших учасників. Студенти неохоче їли моркву — і саме тоді зростала варіабельність частоти серцевих скорочень. У щасливців, які мали «опиратися» моркві, насолоджуючись печивом та цукерками, не відбулося жодних змін.
Варіабельність частоти серцевих скорочень — такий ефективний показник сили волі, що за його допомогою можна спрогнозувати, хто опиратиметься спокусі, а хто опустить руки. Наприклад, якщо в алкоголіків на реабілітації, які бачать випивку, показник варіабельності частоти серцевих скорочень зростає, вони ймовірніше за інших залишаться тверезими[29]. Якщо ж такі піддослідні демонструють протилежну реакцію, тобто спиртне в них викликає зниження варіабельності частоти серцевих скорочень, то, найімовірніше, вони зірвуться. Дослідження також показали, що люди з підвищеною варіабельністю частоти серцевих скорочень здатні краще концентрувати увагу, їм до снаги не потурати своїм примхам і вони ефективніше долають стрес[30]. Такі особи завжди доводять до кінця найскладніші справи, навіть якщо спочатку зазнають поразки чи наражаються на критику. Ці результати навели психологів на думку, що варіабельність частоти серцевих скорочень — це так званий резерв сили волі, фізіологічний показник здатності до самоконтролю. Якщо ваша варіабельність частоти серцевого ритму підвищена, ви маєте більше сили волі протистояти спокусам, хай які вони не були б.
Читать дальше