Чарльз Енел - Нова психологігя

Місто Мекка служив місцем проживання могутнього племені курайшитів. Люди з усієї Аравії щорічно приходили в це місто, щоб відзначати свята або зайнятися торгівлею.

Така була обстановка в Мецці в 570 році, коли народився Мухаммед.

Ще до його народження, одна з сект відокремилася від представників старої релігії і почала стверджувати, що шукає віру Авраама.

Наскільки ми можемо судити, Мухаммед був глибоко занурений у містичні та релігійні пошуки. Він жив у Мецці до тих пір, поки йому не виповнилося 50 років. До того часу, він був одружений, і у нього народилося шестеро дітей: два сини і чотири дочки. Одного часу, його почали мучити глибокі сумніви. Залишивши свою сім’ю в Мецці, він провів два роки в печері, де віддавався молитвам і медитацій. Зрештою, він вийшов звідти з твердим переконанням, що Бог визначив йому бути пророком для свого народу. Він проповідував десять років, і за ці роки привернув до себе небагатьох послідовників. Але вони зберігали вірність Мухаммеду, і їх кількість з часом зростало.

Найважливішою доктриною Мухаммеда була єдність і «самотність» Бога. Він називав Бога Аллах, що в перекладі означає «Бог».

Мухаммед представляв Бога як велику і трансцендентну Людину. У неї були руки, ноги, очі і інші людські атрибути.

Бог був абсолютним деспотом світу, всемогутнім і Всемудрий.

Людина була не в змозі осягнути Його. Однак, якщо людина підкорявся волі Бога, Він являв її милосердя.

Наступним важливим вченням було твердження, що Мухаммед — пророк Бога. «Після Мухаммеда, не повинен прийти жоден пророк». Релігія була повинна принести людям мир, що на арабській мові звучить «салма». Від цього походить слово «іслам», що в перекладі означає «покірність». Мухаммед назвав свою релігію ісламом, бо проповідував доктрину підпорядкування.

У міру того, як минав час, він додавав до цих навчань нові, в тому числі — вчення про нагороди і покарання. Віруючі будуть нагороджені в матеріальному раю, отримавши власний гарем, у той час, як невіруючі повинні будуть мучитися в матеріальному пеклі. Ось два уривки з Корану, які ілюструють цю думку:

Тут перераховані нагороди. А ось що сказано про покарання:

Вчення про ангелів і сатану була запозичена з іудаїзму.

Оскільки жителі Мекки були незадоволені Мухаммедом, він утік звідти в Медину. Цей момент вважається поворотним в історії ісламу, і від нього ведеться відлік часу. У Медині Мухаммед став правителем, і іслам зазнав деяких змін.

Якийсь час Мухаммед молився поверненим до Єрусалиму. Він плекав надію на те, що іудеї, багато з яких жили в Медині, побачать у ньому наступника їх пророків. Але його спіткало розчарування.

Мухаммед наказав змінити напрямок молитви з Єрусалиму на Мекку. Ідеї Аравії незабаром стали впливовішими, ніж ідеї Єрусалиму та Ізраїлю.

Читаючи про стародавні релігії з бажанням дізнатися, у що вірили представники тієї чи іншої релігії, ми можемо прийти до неправильних висновків. Час і місцевість грають не менш важливу роль в релігії, ніж зміст вчення.

Зороастризм народився в Персії — у величезній плоскогірних країні, площа якої становить приблизно одну п’яту частину площі Сполучених Штатів. Персія оточена високими горами, шлях через які проходить по кам’янистих перевалах. У цій країні трохи річок, і річки губляться серед піщаного грунту.