І все ж я кажу, що це лише теорія!
Повертаючись до освічених єпископів та богословів: було б гарно, якби вони трохи більше зусиль докладали до боротьби з антинауковим безглуздям, яке вони засуджують. Є забагато проповідників, які хоча й погоджуються з тим, що еволюція правдива, а Адам і Єва ніколи не існували, все одно потім безтурботно підуть на кафедру й у своїх проповідях будуть обговорювати якесь моральне або богословське питання на прикладі Адама і Єви, звісно, навіть не згадавши про те, що ті ніколи насправді не існували! Якщо ж хтось починає критикувати їх за це, вони протестують – кажуть, що йшлося лише про символічне значення, імовірно, пов’язане з первородним гріхом або цінністю невинності. Вони можуть суворо додати, що, звісно ж, немає дурнів, які б сприйняли їхні слова буквально. Але чи знає про це їхня паства? Як людині на церковній лаві чи на молитовному килимку знати, які частини писання сприймати буквально, а які символічно? Чи неосвіченому завсідникові церкви справді так легко здогадатися про це? У надто багатьох випадках відповідь, вочевидь, буде «ні», будь-хто почуватиметься збентеженим і ніхто за це не звинувачуватиме людину. Якщо не вірите мені, зазирніть у додаток.
Тож поміркуйте над цим, єпископе. Будьте обережні, вікарію. Ви граєте з вогнем, коли несерйозно ставитеся до непорозуміння, яке тільки й чекає, щоб виникнути, можна навіть сказати, що воно майже обов’язково виникне, якщо йому не запобігти. Чи не варто вам із більшою обережністю виступати на публіці, щоб вона чітко розуміла, що ваше «так» – це «так», а «ні» – це «ні»? Щоб уникнути засудження, чи не варто вам поступитися й висловитися проти того, що вже й так перетворилося на надзвичайно поширене непорозуміння, і запропонувати активну й завзяту підтримку науковцям і вчителям природничих наук?
Цією книжкою я, серед інших, намагаюся достукатися до заперечувальників історії. Але, мабуть, ще важливіше завдання полягає в тому, що я хочу озброїти тих, хто не заперечує історію, але знає тих, хто це робить (можливо, членів власної родини чи знайомих із церкви), і вважає себе недостатньо підготовленим відстоювати власну позицію.
Еволюція – це факт. Поза розважливими сумнівами, поза серйозними сумнівами, поза звичайними, озброєними знаннями, розумними сумнівами, просто поза всякими сумнівами, еволюція – це факт. Доказів еволюції існує щонайменше стільки ж, скільки доказів Голокосту, навіть враховуючи очевидців Голокосту. Щира правда, що ми – близькі родичі шимпанзе, трохи більш далекі родичі мартишок, іще віддаленіші родичі трубкозубів та ламантинів, і вже зовсім десята вода на киселі бананам і ріпам… можна скільки завгодно продовжувати цей список. Це не обов’язково має бути правдою. Еволюція – це не самоочевидна, тавтологічна, незаперечна правда, і були часи, коли більшість людей, навіть освічених, вважали, що це не конче правда. Це не будь-що має бути правдою, але це правда. Ми знаємо, тому що дедалі більша кількість доказів свідчить про це. Еволюція – це факт, і книжка її доведе. Жоден поважний науковець не сперечається з нею, і в неупередженого читача не залишиться жодних сумнівів, коли він дочитає книжку.
То чому тоді ми говоримо про теорію еволюції Дарвіна, тим самим, здається, вселяючи хибну надію в креаціоністів (заперечувальників історії, сорокавідсотковиків), які вважають, що теорія – це така собі поступка, даючи їм у руки такий подарунок або навіть перемогу?
Що таке теорія? Що таке факт?
Лише теорія? Гляньмо, що означає «теорія». «Оксфордський словник англійської мови» дає два визначення (насправді більше, проте для нас важливі лише ці два).
Теорія, значення 1.Схема або система ідей чи тверджень, які вважаються поясненням або викладом групи фактів чи явищ; гіпотеза, яка була підтверджена або встановлена завдяки спостереженням й експериментам і яка висунута або прийнята як пояснення відомих фактів; твердження того, що вважається загальновизнаними законами, принципами або причинами чогось відомого або такого, що можна спостерігати.
Теорія, значення 2.Гіпотеза, запропонована як пояснення; просто гіпотеза, спекуляція, припущення; індивідуальний погляд чи думка.
Вочевидь, ці два значення дуже відрізняються одне від одного. І короткою відповіддю на моє запитання про теорію еволюції буде: науковці вживають її в значенні 1, а креаціоністи (можливо, зловмисне, а можливо, щиро) надають перевагу значенню 2. Гарним прикладом першого значення буде геліоцентрична модель Сонячної системи – теорія, згідно з якою Земля та інші планети обертаються навколо Сонця. Еволюція ідеально підходить під перше значення. Теорія еволюції Дарвіна – це насправді схема або система ідей чи тверджень. Вона дійсно пояснює значну групу фактів чи явищ. Це «гіпотеза, яка була підтверджена або встановлена завдяки спостереженням й експериментам», і за спільною, ґрунтованою на знаннях, згодою вона є «твердженням того, що вважається загальновизнаними законами, принципами або причинами чогось відомого або такого, що можна спостерігати». Еволюція, безперечно, аж ніяк не «просто гіпотеза, спекуляція, припущення». Науковці й креаціоністи розуміють теорію у двох дуже різних значеннях. Еволюція – це теорія в тому ж сенсі, що й геліоцентрична теорія. У жодному із цих випадків не можна вживати слово «лише», як-от у словосполученні «лише теорія».
Читать дальше