Рух має бути вартим зусиль з економічного погляду . Ідея результативного руху добре вивчена в галузі економіки, де її називають цінністю . Див. вебсторінку 7half.info/value .
…їхні нутрощі теж ставали складнішими . Органи всередині вашого тіла, як-от серце, шлунок і легені, мають назву нутрощі та є частиною ширших вісцеральних систем нижче вашої шиї, як-от серцево-судинна, шлунково-кишкова й дихальна системи, відповідно. Рухи, що відбуваються всередині вашого серця, кишечника, легень та інших органів, мають назву вісцеромоторні . Ваш мозок контролює ваші вісцеральні системи (тобто здійснює вісцеромоторний контроль). Так само, як ваш мозок має первинну моторну кору й цілу систему структур у підкірці для контролю м’язових рухів, він також має первинну вісцеромоторну кору й цілу систему підкоркових структур для контролю ваших нутрощів. Деяким внутрішнім органам, як-от ваші легені, потрібен для роботи мозок. Однак ваше серце й кишечник мають власні внутрішні ритми, і вісцеромоторна система вашого мозку лише коригує їх. Останнє: ваше тіло має інші системи, нетипово пов’язані з будь-яким внутрішнім органом, як-от імунна й ендокринна системи, і їхні зміни також часто називають вісцеромоторними.
Так само, як моторні рухи ваших рук, ніг, голови й тулуба породжують чуттєві дані, що надходять до вашого мозку (зокрема, до соматосенсорної системи), вісцеромоторні рухи породжують чуттєві зміни під назвою інтероцептивні чуттєві дані, що надходять до вашого мозку (до інтероцептивної системи). Усі ці чуттєві дані допомагають мозкові краще контролювати моторні й вісцеромоторні рухи.
Найкращі наукові оцінки сьогодні свідчать про те, що еволюцію вісцеральної та вісцеромоторної систем у хребетних супроводжувала еволюція сенсорних систем. Після зачаття, коли ембріон створює свій мозок і тіло, вісцеральна й сенсорна системи виникають з одного тимчасового кластера клітин під назвою «нервовий гребінь». Те саме робить сегмент мозку хребетних, що містить вісцеромоторну й інтероцептивну системи, відомий як передній мозок. Нервовий гребінь унікальний для хребетних, і побачити його можна в усіх видів хребетних, зокрема людей.
Вісцеромоторна й інтероцептивна системи відіграють дуже важливу роль у визначенні цінності будь-якого руху, але ми не можемо сказати, що вони виникли з цієї причини. Еволюції вісцеральних систем тіла й вісцеромоторної системи мозку сприяли також інші впливи добору, як-от розвиток більших тіл, що потребували нових засобів догляду й підтримки. Наприклад, більшість тварин на цій планеті невеликі в діаметрі, лише з кількома клітинами, що розходяться зсередини тіла до зовнішнього світу. Така організація спрощує певні фізіологічні функції, як-от газообмін (під час дихання) та виведення відходів. У більшому тілі внутрішня частина розташована далі від зовнішнього світу, тому виникли нові системи, як-от система прокачування води крізь зябра для поліпшення газообміну, нирки й довгий кишечник для виведення відходів. Ці нові системи дали хребетним змогу стати кращими плавцями, а отже, більш успішними хижаками. Див. вебсторінку 7half.info/visceral .
На думку Платона, ваш розум … Платон писав про душу ( психе ), що відрізняється від нашої сучасної ідеї свідомості. Але я дотримуюся традиції використання слів душа та свідомість як синонімів. Див. вебсторінку 7half.info/plato .
…науковці пізніше наклали битву Платона на мозкову схему … Ідея триєдиного мозку сплавила неврологію з думками Платона про людську душу. На початку XX століття фізіолог Волтер Кеннон припустив, що емоції активують і передають (відповідно) дві ділянки мозку: таламус і гіпоталамус, розташовані безпосередньо під начебто раціональною корою. (Сьогодні ми знаємо, що таламус – це головні ворота для всіх чуттєвих даних, за винятком хімічних сполук, що стають запахами, для досягнення кори. Гіпоталамус дуже важливий для регуляції артеріального тиску, серцебиття, швидкості дихання, потовиділення та інших фізіологічних змін.) У 1930-х роках нейроанатом Джеймс Пейпец запропонував ідею «кортикального кола», призначеного для емоцій. Емоційне коло Пейпеца виходило за межі таламуса й гіпоталамуса й охоплювало ділянки кори, що межували з ділянками підкірки (кори поясної звивини), а тому їх уважали давніми. За п’ятдесят років до того невролог Поль Брока назвав цей сегмент кори лімбічною часткою. (Він використав термін лімбічна , від латинського слова лімбус , що означає «межа». Ця тканина розмежовує сенсорні й моторні системи мозку, що надають руху вашим рукам, ногам та іншим частинам тіла. Брока вважав, що лімбічна частка містить примітивні пристосування для виживання, як-от нюх.) Наприкінці 1940-х років невролог Пол Маклін перетворив «кортикальне коло» Пейпеца на повноцінну лімбічну систему та вставив її в тришаровий мозок, який він назвав триєдиним мозком . Див. вебсторінку 7half.info/triune .
Читать дальше