загадки

764. Таке крилате, ще й з хвостом,

Ніс в нього крутиться крилом,

Та ще гуркоче. Що це?

765. Летить як стріла; гурчить як бджола.

766. «Що це? Що це? — всі кричать,— Парасольки он летять!»

ДУХОВНИЙ СВІТ людини

767. На базарі не найдеш, на вагах не зважиш.

768. Чорний Іван, дерев’яний каптан; Де носом проведе, там помітку

кладе.

769. Душа олив’яна,

Кожа дерев’яна,

Доки будеш водити.

Буде говорити.

770. Тоненьке, кругленьке,

Серце чорненьке.

Хто на його слід погляне,

Думку його взнає.

771. Утрьох їдуть братці верхом на конячці.

772. Зріжу голову, вийму серце, дам йому пити — буде говорити.

773. Малий коник із чорного озерця воду бере та біле поле поливає.

774. Без язика, а зсе скаже.

775. В бочці така вода, що творить чудеса.

776. Брати чорні й криві,

Од роду всі німі,

А як тільки зійдуться,—

Стануть з ряд і загозорять.

777. Коли хочеш ти читати,

То мене повинен знати,

А коли мене не знаєш,

То нічого не вгадаєш.

778. Біле поле, чорне зерно;

Хто його сіє, той розуміє.

779. Біжить поле, гусак на нім оре. Чорне насіння, мудрий його сіє.

780. По білому полю гусима орав, маком посіяв, кожному зерну ім’я дав.

781. Без душі, без тіла За сто миль залетіла.

782. У Києві дрова рубають, а до нас тріски долітають.

783. Ні думає, ні гадає,

А других навчає.

784. Не кущ, а з листочками; не сорочка, а зшита; не людина,

а навчає.

785. Дерево не дерево, а листки має; Той буде мудрим, хто на них ся

знає.

786. Бачити не бачить,

Чути не чує,

Всіх научає,

Добре мудрує.

787. Язика не маю, а всіх грамоти навчаю.

788. Хто мовчить, а всіх людей навчить?

789. Маленьке, біленьке по чорному полю плигає і слід залишає.

790. Десь у гаї родилася,

У хаті опинилася,

Була німа і нежива,

Тепер говорить і співа.

791. В лісі вирізана,

Гладенько витесана.

Співає, заливається,

Як називається?

792. У лісі родилося,

В майстерні робилося,

А на руках плаче.

793. В лісі росло,

Додому прийшло,

На печі сохло,

В руках плаче.

794. Веселе дерево весело співа,—

Кінь на барана хвостом кива.

795. Дерево тріщить,

Баран верещить,

Кінь потягає,

Чоловік помагає.

796. Кого тільки тоді люблять, коли плаче?

797. Що красно співає, хотя уст не має?

798. Що плаче, сліз не має?

799. Живий мертвого б’є;

Живий мовчить, а мертвий реве.

800. То товщає, то худне,— на весь дім голосить.

801. Крикнула вутка, а на морі чутка, Збіглися дітки й не одної матки.

802. Без рук, без ніг світ за хвилину оббігає.

803. Гостре, а не ніж, ріже, аж до серця доходе, а кров не йде.

804. У вогні не горить, у воді не тоне.

805. У світі одна — всім потрібна вона,

806. Встали раненько,

Пустили її в щілину маленьку; Поки село обійшла —

В двері не ввійшла.

807. Що сушить без огня?

808. Хто найдальше бачить?

809. Нас не було — воно було,

Нас не буде — водо буде;

Ніхто ні в кого його не бачив, А в кожного є.

810. Без чого село не може бути?

811. Чого не було й не буде,

А його називають люде?

812. Без рук, без ніг, а всіх кладе в постіль.

813. Що чоловікові найсолодше?

814. Червоний півник по селу ходить.

815. Як відріжеш, то збільшиться, як додаси, то зменшиться.

816. Що в порваній кишені може бути?

817. По соломі ходить, а не шелестить.

818. Неживе, а за людиною ходить.

819. Йде слідом за тобою: утікай — не утечеш, доганяй — не доженеш.

820. Куди ступиш — всюди маєш,

Хоч не видиш — уживаєш.

821. Скрізь я буваю; починають говорити — я втікаю.

822. Без ніг, а біжить, без крил, а летить.

823. Хто говорить на всіх мовах?

824. Живе без тіла, говорить без язика, ніхто його не бачить, а кожен чує.

825. По морі йде, а до берега дійде— зразу пропаде.

826. Ні вареник, ні варениця,

А на окропі вертиться.

827. Не хворіла, а білий саван оділа.

828. Огляда суворо скоса Степ, ліс, села і міста;

Розпустила сиві коси,

А їх буря запліта.

829. Сонце пече,

Липа цвіте,

Жито доспіває,—

Коли це буває?

830. Голі поля,

Мокне земля,

Дощ поливає,—

Коли це буває?

831. Лід на річках,

Сніг на полях,

Віхола гуляє,—

Коли це буває?

832. Що біжить без опочину,

Не стає ні на хвилину,

Не старіє, не вмирає,

А все нищить, забирає?

833. Сім братів віком рівні, іменами різні.

834. П’ятдесят два орли, а тільки одне яйце знесли.

835. Летів птах на дванадцяти ногах та одно яйце зніс.

836. Триста шістдесят п’ять чайок, п’ятдесят два орли, дванадцять голубів одно яйце знесли.