Леся Українка_Зібрання творів у 12 томах_Том 04 [Hurtom.com]

З чорнового автографа Леся Українка не переносить до остаточної редакції великі, художньо викінчені сцени. Так, в кінці другої дії вона знімає діалог між Руфіном і Люцієм. Після слів:

Люцій Не так, Руфіне. в чорновому автографі йде:

Тут п’яний Круста розумом простацьким та грубими словами те завважив,

чого мудріші люди ще не знають, у що тверезі голови не вірять, чом ображаються гордливі душі, проте ж його пророкування вірне: Христос погодився із Діонісом, бо Слово вже з Ідеею з’єдналось.

Руфін

(смутно)

Ні, вір мені, боги не воскресають.

Міг Діоніс воскреснуть з Адоніса, бо Адоніс був смертний, а по смерті герої часто робляться богами у пам’яті своїх нащадків. Певне, так і герой юдейський з Назарета дістався на почесне місце в небі.

З рук смерті люди дістають безсмертя. Не так бог. Бог мусить жить невпинно, бо як умре, то вже не воскресає. Платонова ідея не вмирала, тому її не зодолало й Слово і мусило погодитися з нею.

Коли ваш бог живий, а наші вмерли, то згода межи ними запанує хіба тоді, коли вже й ваш умре.

Люцій Наш бог не може вмерти!

Руфін

Час покаже. Тепер не ви, а ми в жалобі.

Коли вже справді вмер наш Діоніс, то вічний жаль зостанеться по ньому, бо він уже не встане з мертвих... Бачиш, тут статуя стояла Діоніса, тепер тут яма — не спіткнись на неї як-небудь в темряві — сю порожнечу уже ніщо заповнити не може...

Люцій Природа ненавидить порожнечу І завжди виповнить її. Гадаю, що християнство виповнить і прірву, розкриту під ногами в нас. Я вірю, що Рим не згине, бо його врятує новий закон, нові звичаї й віра в нового бога. Я тобі пораджу: в тії ями, що од статуй полишились, ти дерева хороші посади, і зараз твій садок повеселіє.

Бо там, де мертві постаті стояли богів умерлих,— зацвіте весна живою, плідною красою.

Драма подається за чистовим автографом (ф. 2, № 802), крім втрачених окремих сторінок, які подаються за чорновим автографом (ф. 2, № 803),

Кибальчич Надія Костянтинівна (1878—1914) —українська письменниця демократичного напряму.

Кривинюк Михайло Васильович (1871—1944) — товариш Лесі Українки та її брата Михайла. За участь у революційному русі не раз зазнавав жандармських репресій. Згодом одружений з сестрою Лесі Українки Ольгою.

«Рідний край» — український щотижневий громадський і літературно-науковий журнал ліберально-буржуазного напряму. Виходив у Полтаві, Києві та Гадячі (1905—1916).

Нументанський шлях — дорога, що йшла з Рима в напрямку міста Нументум (Номентум).

Із Савла бог Павла вияви в...— За релігійними легендами апостол Павло перед тим, як стати ревним послідовником Христа, був язичником, лютим ворогом християнства і звався Савлом.

...з листів сього тарсійського рубаки...—В місті Тарсі народився і провів своє дитинство апостол Павло (Савл). Приписувані йому так звані послання — звернення до християнських громад, насправді були написані пізніше різними авторами.

Цельз (Цельс) Корнелій — римський філософ II ст. н. е., доводив недоречність християнства, описував його негативні сторони.

...в се «чуда» такі, як перегін в свиней бісі в...— Йдеться про євангельську розповідь, як Христос явив «чудо» — перегнав з хворої людини «легіон» бісів в отару свиней і ті потопились у морі.

...софістів з передмістя...— Йдеться про послідовників філософського вчення (софізму) в давній Греції, більшість яких жила в передмісті Рима.

Доносів не цурався і Катон...— Катон Молодший (95—47 до н. е.), римський політичний і громадський діяч, республіканець; у своїй діяльності проявляв доброчесність, боровся з розтратниками і демагогами.

...ж и т и... на Палатіні! — Палатін — один з семи горбів, на якому було засновано Рим; символ палацу, резиденції.

Паннонія — римська провінція в південних придунайських землях.

Вігіли — вартові, сторожа в римському війську.

Центуріон — начальник сотні воїнів у римському війську.

Л а р и — за уявленням древніх римлян, боги, охоронці дому

і сім’ї, яким у дні родинних свят приносили жертви. У римлян були також і громадські лари — покровителі міст і навіть вулиць.

Оптимати — частина римської аристократії, до якої могли входити представники й інших суспільних верств.

Спижева постать — статуя з бронзи чи міді.

А хто на ближнього «рака» промовить.— Образливе слово «рака» сірійського походження, що означає людину пусту, нікчемну, за нього притягали до суду.

...н ове чудо бога з Галіле ї...— Йдеться про Христове «чудо» перетворення води в вино на одному весіллі.