Піраміди Хеопса, Хефрена, Мікеріна — три так звані великі піраміди в м. Гізі поблизу Каїра. Належали царям IV династії — Хуфу (в грецькій транскрипції- Хеопс), Хафра (Хефрен) та Менкаура (Мікерін, чи Міцерін).
Бібл — місто у Фінікії.
Щодо хронології Стародавнього Єгипту також є серйозні розбіжності. Наприклад, дата об'єднання Верхнього і Нижнього Єгипту за царя Менеса коливається між 5867 і 2224 рр. до н. е. З. Косідовський приймає дату близько 2900 р.; радянські історики визнають 3000 або 3200 рр. Відповідно коливаються й дати пізніших періодів (Стародавнє царство).
Регентство — тимчасове управління державою, доручене одній особі або кільком на час хвороби, тривалої відсутності чи неповноліття монарха.
Узурпатор — особа, що незаконно захопила владу.
Політеїзм — одночасне вшанування багатьох богів (на противагу моьотеїзмові — поклонінню одному богові).
Мойсей — біблійний пророк, законодавець єврейського народу. Згідно з легендою, вивів євреїв з Єгипту, йому приписується авторство П'ятикнижжя (Тори) — однієї з найважливіших складових частин Старого завіту.
Верхній і Нижній Єгипет.
Інтарсія — техніка декоративного оздоблення предметів візерунками, складеними з кусків різного дерева, що вставляються у навмисне видовбані місця.
Агамемнон, Ахіллес, Одіссей, Менелай — герої поем Гомера «Іліада» та «Одіссея».
Еней і Анхіз — герої поеми Вергілія «Енеїда».
Софокл — великий старогрецький драматург (бл. 495–405 рр. до н. е.); автор трагедій «Едіп — цар», «Едіп в Колоні», «Антігона» та ін.
Фукідід — видатний грецький історик (жив у другій половині V ст. до н. е.); написав історію Пелопоннеської війни.
Адріан — римський імператор (117–138 рр. н. е.).
Есхіл — великий старогрецький драматург, (525–456 рр. до н. е.). Автор трагедій, серед яких важливе місце займає трилогія «Орестея» («Агамемнон», «Хоефор», «Евменіди»), присвячена трагічній історії сім'ї Агамемнона.
Сенкевич, Генріх — видатний польський письменник другої половини XIX ст.
Трирема — у стародавніх греків та римлян — судно з трьома ярусами весел.
Форум — місце народних зборів у римлян.
Дорійський стиль — в архітектурі відзначається простими колонами й капітелями без прикрас. Капітель — розширена верхівка колони.
Базиліка — в античних містах — будинок для громадських і державних установ (від грецького слова «базилевс» — цар). Зараз цим словом називають певний тип архітектурної споруди — видовжену прямокутну будівлю з рівномірною на всьому протязі покрівлею.
Квадрига — колісниця в стародавніх римлян, запряжена учотирикінь.
Таціт — найвидатніший римський історик (55-120 рр. н. е.), автор ряду творів («Германія», «Історії», «Аннали» та ін.).
Пліній Молодший — староримський письменник і державний діяч (близько 62 — близько 114 рр. н. е.). Відомі його листи, що дають широку картину життя Римської імперії.
Аттіка — оздобна стінка над фронтоном будинку, яка затуляла дах.
Марк Аврелій — римський імператор (161–180 рр. н. е.); уславився як видатний філософ.
Август (Октавіан) — перший римський імператор (27 р. до н. е. — 14 р. н. е.).
Корінфський стиль в архітектурі — стиль, характерний колонами з капітеллю у формі келиха, складеного з листків аканту.
Клака — за старих часів, а також у сучасних капіталістичних країнах — група «глядачів», навмисне найнятих, щоб створити успіх окремому артистові, спектаклеві, драматургові або композиторові гучними аплодисментами, чи, навпаки, провал — свистом і криком.
Сулла — римський диктатор (138-78 рр. до н. е.); політичний діяч останнього періоду Римської республіки. Провадячи терор проти прихильників свого противника Марія, видавав так звані проскрипції — списки осіб, поставлених поза законом, майно яких забирав у казну.
Меандри — орнамент, що в ньому зігнуті лінії перетинаються під прямим кутом.
Епікур — римський філософ-матеріаліст (342–270 рр. до н. е.); відстоював право людини на радощі життя.
Читать дальше