Зенон Косідовський - Коли сонце було богом

Феллахи — осілі арабські селяни.

Шумери й Аккадці — дві основні групи стародавнього населення Дворіччя. Аккадці належали до семітських племен (тобто до тієї групи, до якої належать араби і євреї); походження шумерів досі не з'ясовано. Так само немає єдиної думки і про час їхньої появи в долині Тігру і Євфрату. З. Косідовський вважає, що аккадці з'явилися раніше від шумерів, однак радянські вчені схиляються до визнання саме шумерів тубільним населенням Месопотамії.

Геродот — найвидатніший із старогрецьких істориків (485–405 рр. до н. е.). В своєму творі подає дуже важливі відомості з історії різних країн, у тім числі — і Скіфії, що була на території України.

Пліній Старший — великий римський учений-енциклопедист (23–79 рр. н. е.). Автор «Натуральної історії», в якій узагальнив усі тогочасні знання про Всесвіт. Загинув під час виверження Везувію.

Яків та його сон — згідно з біблійною легендою, Яків — син Ісаака і внук Авраама. В одному місці Біблії розповідається про те, як Яків пішов шукати собі дружину до Месопотамії і, заснувши по дорозі, бачив уві сні величезні сходи, які з'єднували небо з землею. По цих сходах спускалися й піднімалися янголи, а нагорі стояв бог.

Зороастр (правильніш — Заратустра) — легендарний засновник авестійської релігії стародавніх іранців, викладеної в кодексі Зенд-Авести.

Хронологія історії Стародавнього Сходу поки що остаточно не визначена. Окремі дослідники дотримуються різних дат для одних і тих самих подій. Причина цьому — розбіжність у джерелах, їхній легендарний подекуди характер, а також — неясність щодо способу літочислення, неоднакового в різні епохи і в різних країнах. Зокрема, щодо історії Стародавнього Дворіччя існують так звані «коротка», «середня» й «довга» хронології; різниця між ними досягає кількох століть. З. Косідовський, як і більшість радянських дослідників, дотримується середньої хронології.

Мафусаїл — біблійний патріарх, який нібито мав жити 969 років, тому ім'я його стало символом довголіття.

Молох — у релігії Стародавньої Фінікії та Карфагену — бог сонця, якому офірували людей. У символічному значенні — справа, що потребує багато жертв.

Єремія — біблійний пророк, якому приписують твір, відомий під назвою «Ремствування Єремії». В ньому оплакується зруйнування Єрусалима вавілонянами 586 р. до н. е. І так званий «вавілонський полон» іудеїв.

Шумери й Римляни — порівняння історичної ролі шумерів і римлян незакономірне. Шумерійське об'єднання відбиває епоху переходу суспільства від первісно-общинного ладу до рабовласництва, тоді як Римська держава є явище розвиненого рабовласницького ладу, причому агресія Риму була спрямована переважно проти народів з давнішою культурою, які в історичному розвитку стояли вище за римлян (Греція, країни переднього Сходу, Єгипет і т. д.).

Секуляризація — процес усунення церкви з окремих галузей життя.

Гіпарх — славетний старогрецький астроном (жив II ст. до н. е.); його вважають батьком наукової астрономії.

Птолемей (Клавдій) — грецький географ і астроном, автор «Птолемеєвої системи» світу; жив у Олександрії в першій половині II ст. н. е. У своєму творі «Географія» узагальнив великий фактичний матеріал, накопичений попередніми дослідженнями античних учених.

Страбон — Грецький географ і історик епохи Августа (кінець І ст. до н. е. — І ст. н. е.).

Плутарх — відомий грецький історик (46-120 рр. н. е.), автор «Порівняльних життєписів».

Гема — дорогий камінь з вирізаними на ньому оздобами.

Робесп'єр, Максиміліан — видатний діяч Великої Французької революції, вождь якобінців — лівої партії дрібної буржуазії, головний натхненник революційного терору 1793-94 рр., страчений після контрреволюційного перевороту 1794 р.

Скарабеї — вид жуків-гнойовиків; у Стародавньому Єгипті скарабеїв вважали священними, а їхні фігурки з коштовного каменю або з поливаної глини правили за амулети, печаті й медалі.

Фіви — столиця Єгипту за доби Середнього та Нового царства. За часів Стародавнього царства столиця була в Мемфісі.