Тарас Шевченко - «…Моє дружнєє посланіє». Вибрані твори

Наливайко Северин – один із ватажків козацького повстання в Україні та Білорусі 1594–1596 pp.

Павлюга (Павлюк) – Павло Бут, гетьман нереєстрових козаків; 1637 р. очолив народне повстання проти польської шляхти.

Бунчук – булава з металевою кулькою на кінці та китицею з кінського волосу; ознака гетьманської влади.

Поезія написана під враженням од звістки про смерть українського поета і драматурга, громадського діяча І. Котляревського (1769–1838).

Руна – луна.

Йдеться про героїв твору «Енеїда» І. Котляревського.

Поема присвячена російському поету В. Жуковському (1783–1852), що посприяв викупу Т. Шевченка з кріпацтва (у присвяті згаданий цей знаменний день).

Москаль – солдат, військовослужбовець; росіянин.

За народним звичаєм, дівчині, що народила позашлюбну дитину, обрізали коси та покривали голову хусткою (тому її називали покриткою).

Заспіває Гриця – народну пісню «Ой не ходи, Грицю…»

Кете – дайте, подайте.

Народна пісня «Ой сидить пугач та на могилонці».

Шаг – дрібна монета.

Дерев'яна дитяча іграшка, що має форму обруча.

Лісник, що робить зарубки (карбує позначки) на деревах.

Псальма (духовна пісня) «Ісусе мій прелюбезний».

Людина, котра носить за сліпим жебраком торбу для милостині.

Карета, запряжена шістьма кіньми.

Послання адресоване українському письменнику Г. Квітці-Основ'яненку (1778–1843).

І.Підкова (?-1578) – запорозький козак (до 1577 р.), молдавський господар (у 1577–1578 pp.). Воював проти турецько-татарських загарбників, проте участі в морських походах не брав.

Синоп – місто в Туреччині на Чорному морі.

Царград (Царгород) – давня слов'янськаназва Константинополя (Стамбула), що був столицею Туреччини.

Гайдамаки – учасники народно-визвольної боротьби на Правобережній Україні XVIII ст. проти феодально-кріпосницького і національно-релігійного гніту. Найзначнішого розмаху гайдамацький рух набув у 1768 р. – під час Коліївщини.

Т. Шевченко іронізує над тематикою тогочасної салонної поезії, міщанськими смаками.

Cклади в церковнослов'янському букварі.

Оксія – знак наголосу над складом у церковнослов'янських книжках.

Щирий батько – конференц-секретар Академії мистецтв, історик мистецтва В. Григорович (1786–1865); сприяв викупу Т. Шевченка з кріпацтва.

Інтродукція – вступ до великого музичного або літературного твору. Тут: історичний вступ.

Йдеться про Річ Посполиту.

Шляхта – привілейована суспільна верства у Речі Посполитій.

(пол.) – «Не дозволяю! Не дозволяю!»

Конфедерації – військово-політичні об'єднання польської шляхти в XVI–XVIII ст., метою яких було збереження привілеїв шляхти та католицької церкви. Були спрямовані проти королівської влади, гнобили місцеве населення.

Йдеться про Барську конфедерацію 1768р.

«безпритульний, бродяга».

(євр.) – слухай-но; чи чуєш?

народня весільна пісня.

(від грецьк. «схизма» – розкол) – так зневажливо називали в Речі Посполитій православних, неуніатів.

Пісня, перейнята Т. Шевченком або з усної народної традиції, або з інтермедії.

(пол.) – «Ми живемо, ми живемо, Польща не загинула.»

Йдеться про російську імператрицю Катерину II. Під час Коліївщини ширилися чутки. що вона підтримує гайдамаків і падарувала їм ножі для боротьби.

Залізняк Максим (близько1740-?) – один із керівників Коліївщини. Загинув на каторзі в Сибіру.

Гонта Іван (?-1768) – один із керівників Коліївщини. За наказом польських королівських властей закатований на смерть.

Домаха – шабля.

Кінні narodowi – польська кіннота.

Убивство І. Гонтою рідних синів не є історичним фактом.